Священномученик Володимир Двинський, диякон

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 31-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Псковських святих (перехідне)

Священномученик Володимир Двинський походив із роду священнослужителів. Його батько служив у селі Полонськ Псковської губернії, і сім’я Двинських жила в родинній садибі, яка знаходилася поруч з Іллінською церквою. Згодом кліриком того самого храму став Володимир.

Окрім виконання своїх дияконських обов’язків, отець Володимир багато років працював на ниві духовної просвіти. Він був законовчителем у двох земських школах. І своїм дітям, яких було п’ятеро, він намагався дати освіту. В Іллінській церкві він прослужив сорок років, тридцять із яких у сані диякона.

Після Жовтневого перевороту 1917 року священник Олександр Любимов і отець Володимир продовжували спільне служіння на своїй парафії. Коли почалися гоніння на Церкву, обидва священнослужителі залишалися вірними своєму обов’язку: проповідували, роз’яснювали суть подій, що відбуваються, і закликали парафіян відстоювати церковне майно.

10 вересня 1918 року обох священнослужителів заарештували за доносом. Після короткого допиту відділом Петроградської ЧК вони були засуджені на розстріл. Вирок було негайно приведено у виконання. Розстріл проводила група чекістів у гаю за Полонським погостом.