16 липня 2028

неділя · 3 липня ст. ст.

Сьогодні
Прпп. Анатолія, в Ближніх печерах (ХII), Анатолія затворника, в Дальніх печерах (ХIII), ПечерськихСвт. Василія, єп. Рязанського (1295)Мч. Якінфа (108)Филипа, митр. Московського і всієї Русі, чудотворцяБлгвв. кнн. Василія і Константина Ярославських (ХIII)Прпп. Іоанна і Лонгина Ярензьких (1544–1545)Блж. Іоанна, Христа заради юродивого, Московського (1589)Прп. Никодима Кожеєзерського (1640)Прп. Олександра, первоначальника обителі «Незасинаючих» (близько 430)Свт. Анатолія, патр. Константинопольського (458)Знайдення мощей свт. Сильвестра (Ольшевського), архієп. Омського, спов. (2005)

Неділя 6-та після П’ятидесятниці · Глас 5 · Посту немає

Мч. Якінфа (108).Мчч. Діомида, Євлампія, Аскліпіодота і мц. Голіндухи (II). Мчч. Мокія і Марка (IV). Прп. Олександра, первоначальника обителі «Незасинаючих» (близько 430). Свт. Анатолія, патр. Константинопольського (458). Прпп. Анатолія, в Ближніх печерах (ХII), Анатолія затворника, в Дальніх печерах (ХIII), Печерських. Блгвв. кнн. Василія і Константина Ярославських (ХIII). Свт. Василія, єп. Рязанського (1295). Прпп. Іоанна і Лонгина Ярензьких (1544–1545). Блж. Іоанна, Христа заради юродивого, Московського (1589). Прп. Никодима Кожеєзерського (1640). Перенесення мощей свт. Филипа, митр. Московського і всієї Русі, чудотворця (1652). Сщмч. Антонія (Бистрова), архієп. Архангельського (1931). Знайдення мощей свт. Сильвестра (Ольшевського), архієп. Омського, спов. (2005).

Читання Святого Письма

На утрені

Лк. 24:36-53 (зач. 114)
Лк. 24:36-53 (зач. 114)

На літургії

АпостолРим. 12:6-14 (зач. 110)
ЄвангелієМф. 9:1-8 (зач. 29) (про зцілення розслабленого в Капернаумі)

Тропарі та кондаки

Неділіглас 5

Тропар, глас 5

Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на кре́ст,/ и сме́рть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.

Кондак, глас 5

Ко а́ду, Спа́се мо́й, соше́л еси́,/ и врата́ сокруши́вый я́ко Всеси́лен,/ уме́рших я́ко Созда́тель совоскреси́л еси́,/ и сме́рти жа́ло сокруши́л еси́,/ и Ада́м от кля́твы изба́влен бы́сть,/ Человеколю́бче, те́мже вси́ зове́м:// спаси́ на́с, Го́споди.

Преподобним Анатолію і Анатоліюглас 3

Тропар, глас 3

Преблаже́ннии и Богоно́снии отцы́ на́ши, Анато́лие и Анато́лие Затво́рниче,/ я́ко стяжа́вшии дерзнове́ние ко Го́споду/ равноа́нгельным свои́м житие́м,/ его́же ра́ди обогати́ Христо́с нетле́нием и чудесы́ мо́щи ва́ша,/ мо́лим вас приле́жно:/ испроси́те душа́м на́шим очище́ние// и ве́лию и бога́тую ми́лость.

Кондак, глас 4

Бога́тство благода́ти и сыноположе́ния/ стяжа́вше мно́гими по́двиги и доброде́тельми,/ и́хже ра́ди Христо́с всели́ ду́ши ва́ша в Небе́сная селе́ния Своя́,/ дарова́в благода́ть нетле́ния и чуде́с моще́м ва́шим,/ к ни́мже притека́юще, вопие́м:/ ра́дуйтеся, Анато́лие и Анато́лие Затво́рниче,// лико́в и́ночествующих похвало́ и украше́ние.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 24:36-53)
Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: "піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям" (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.

Ще 1 думка

(Мф. 9:1-8)
Господь прощає гріхи розслабленому. Радіти б; але лукавий розум вчених книжників каже: "Він богохульствує" (Мф.9:3). Навіть коли сталося чудо зцілення розслабленого на підтвердження тієї втішної для нас істини, що "Син Людський має владу на землі прощати гріхи" (Мф. 9:6), - і тоді народ прославив Бога, а про книжників нічого не сказано, мабуть, тому, що вони й при цьому плели якісь лукаві питання.

Розум без віри - підступник; раз у раз кує лукаві підозри і сплітає огуди на всю царину віри. Чудесам то не вірить, то вимагає найвідчутнішого чуда. Але коли воно дане буває і зобов'язує до покірності вірі, він не соромиться ухилятися, перекручуючи або криво тлумачачи чудесні дії Божі. Так само ставиться він і до доказів істини Божої. І дослідні, і розумові докази представляють йому в достатній кількості і силі: він і їх покриває сумнівом.

Розбери всі його закиди, і побачиш, що все в них одне лукавство, хоч на його язиці це має славу розумності, тож мимоволі доходиш до висновку, що розумність і лукавство одне й те саме. У царині віри апостол каже: "Ми... розум Христовий маємо" (1Кор.2:16). Чий же розум поза областю віри? Лукавого. Тому й відмінною рисою його стало лукавство.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter