6 листопада 2027
субота · 24 жовтня ст. ст.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Посту немає
Димитріївська батьківська субота (в суботу перед 26 жовтня). Ікони Божої Матері «Усіх скорботних Радість» (1688). Мч. Арефи і з ним 4299-ти мучеників (523). Мц. Вікторії Нікомідійської. Блж. Єлезвоя, царя Ефіопського (близько 553–555). Мц. Синклітикії та двох її дочок (VI). Прпп. Арефи (XII), Сисоя (XIII) та Феофіла (XII–XIII), затворників Печерських, у Ближніх печерах. Свт. Афанасія, патр. Царгородського (після 1311). Прп. Зосими Верховського (1833). Сщмчч. Лаврентія (Князєва), єп. Балахнінського, Олексія Порфир’єва пресвітера і мч. Олексія Нейдгардта (1918); прп. Арефи (Митреніна) спов. (1932); сщмчч. Іоанна Смирнова і Миколая Нікольського пресвітерів (1937); сщмч. Петра Богородського пресвітера (1938). Прп. Георгія (Карслідіса) спов. (1959). Ікони Божої Матері, йменованої «Усіх скорботних Радість», або «Скорботна» (Сімферопольська) (1999). Прилуцької ікони Божої Матері, йменованої «Скорботна».
Читання Святого Письма
На літургії
Служба іконі Божої Матері «Усіх скорботних Радість» переноситься на 23 жовтня. На вечірні — прокімен дня. На утрені замість «Бог Господь» — «Аллилуиа». 17-та кафізма стихословиться на дві статії із заупокійними приспівами. Після утрені й літургії звершуються панахиди
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний./ Не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи,// Тя бо и еди́ну наде́жду и́мамы.
Кондак, глас 6
Не и́мамы ины́я по́мощи,/ не и́мамы ины́я наде́жды,/ ра́зве Тебе́, Влады́чице./ Ты нам помози́:/ на Тебе́ наде́емся и Тобо́ю хва́лимся,/ Твои́ бо есмы́ раби́,// да не постыди́мся.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Ін. 5:24-30)
«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.
Ще 2 думки
Свята Церква кожного дня вшановує пам'ять святих. Але оскільки були угодники Божі, які невідомо подвизалися, не явлені Церкві, то, щоб не залишити і їх без вшанування, свята Церква встановила день, у який прославляє всіх, хто від віків догодив Богові, щоб не залишилося нікого, кого б вона не прославляла. Творити ж це негайно після Зішестя Святого Духа узаконила вона тому, що всі святі стали і стають святими благодаттю Святого Духа.
Благодать Святого Духа приносить покаяння і відпущення гріхів, вона ж вводить у боротьбу з пристрастями і похотями і вінчає цей подвиг чистотою і безпристрасністю. І таким чином з'являється нове створіння, придатне для нового неба і нової землі.
Будьмо ревними ж і ми йти слідом святих Божих. Як це робити — вчить нинішнє Євангеліє: воно вимагає небоязливого сповідування віри в Господа, переважної любові до Нього, підняття хреста самозречення і сердечного від усього відсторонення. Покладімо ж початок за цією вказівкою.
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter