Священномученик Олексій Порфир’єв, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 24-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Олексій Олександрович Порфир’єв народився 1856 року в Симбірській губернії в селянській сім’ї. Закінчив Симбірську духовну семінарію і Санкт-Петербурзьку духовну академію.

Він був чудовим пастирем і церковним педагогом, вельми помітною в суспільному житті особою. Отець Олексій викладав у Маріїнському жіночому благородному інституті, єпархіальному жіночому училищі і чоловічій класичній гімназії Закон Божий. У Нижньогородській духовній семінарії він читав лекції зі старообрядницького розколу і викривального богослов’я. Священник також проводив бесіди зі старообрядцями, приєднав своїми стараннями з розколу до православ’я чимало нижньогородців. Окрім цього, він діяльно працював у Нижньогородській губернській вченій архівній комісії, займався вивченням і описом архівів нижньогородських церков, був великим знавцем історії Православ’я на Русі.

У червні 1918 року отець Олексій разом з єпископом Лаврентієм (Князєвим) і колишнім губернським очільником дворянства Олексієм Нейдгардтом підписав відозву до пастви від імені з’їзду нижньогородського духовенства. У ній був заклик протестувати проти закриття православних храмів, монастирів і конфіскації церковного майна.

Розочався червоний терор. 17 жовтня отця Олексія заарештували і декілька тижнів утримували в тюремній камері. На допиті його звинувачували в політичній діяльності, яку він нібито проводив спільно з єпископом Лаврентієм. 5 листопада 1918 року отцю Олексію запропонували свободу в обмін на прилюдне зречення священного сану і надання неправдивих свідчень проти владики Лаврентія. Священномученик відмовився, за що був по-звірячому побитий чекістами. Наступного дня отець Олексій був розстріляний, а його тіло було кинуто у Волгу.

У 2000 році священномученик Олексій Порфир’єв був прославлений в лику святих.