4 жовтня 2027
понеділок · 21 вересня ст. ст.
.jpg)
.jpg)
Посту немає
Седмиця 16-та після П’ятидесятниці (Євангельські читання 18-ї седмиці з огляду на Воздвиженську преступку). Віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього. Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130). Сщмчч. Іпатія єп. та Андрія пресвітера (близько 730–735). Свтт. Ісаакія та Мелетія, єпп. Кіпрських. Мчч. Євсевія і Пріска. Прп. Даниїла Шужгорського (ХVІ). Прп. Іосифа Заоникіївського (1612). Знайдення мощей свт. Димитрія, митр. Ростовського (1752). Сщмчч. Олександра Федосєєва, Олексія Стабникова, Константина Широкинського, Іоанна Флерова пресвітерів (1918); прмч. Маврикія (Полєтаєва) і з ним мч. Василія Кондратьєва (1937); сщмчч. Валентина, Олександра Бєлякова, Іоанна Лазарєва, Андрія Бенедиктова, Петра Сахаровського, Іоанна Нікольського пресвітерів (1937); сщмч. Іоанна Бистрова пресвітера (1938); сщмч. Василія Кримкіна пресвітера (1942). Св. Димитрія спов., пресвітера (1993) (Румун.).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
На утрені замість «Честнейшую» співаємо приспіви свята. Після відпусту літургії ієрей через Царські врата виходить до аналою зі Святим Хрестом і під спів тропаря Хресту кадить Хрест тричі, із дияконом (або свічконосцем), який іде попереду зі свічкою
під спів кондака Хресту заносить його до вівтаря, кладе на престол, кадить Хрест і престол
Тропарі та кондаки
Апостолу Кодратуглас 3
Тропар, глас 3
Апо́столе святы́й Кодра́те,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Я́ко священнонача́льника че́стна и страда́льца тверде́йша,/ вселе́нная прино́сит Тебе́, Го́споди, Кодра́та апо́стола/ и пе́сньми почита́ет честну́ю его́ па́мять,/ прося́щи всегда́ прегреше́ний оставле́ния// тем дарова́тися пою́щим его́, Благоутро́бне.
Святителю Димитрію Ростовськомуглас 8
Тропар, глас 8
Правосла́вия ревни́телю и раско́ла искорени́телю,/ святы́й целе́бниче, и но́вый к Бо́гу моли́твенниче,/ списа́ньми твои́ми бу́их уцелому́дрил еси́,/ цевни́це духо́вная, Дими́трие блаже́нне,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Звезду́ ру́сскую от Ки́ева возсия́вшую,/ и чрез Но́вград Се́верский в Росто́в дости́гшую,/ всю же страну́ сию́ уче́ньми и чудесы́ озари́вшую,/ ублажи́м златослове́снаго учи́теля Дими́трия,/ той бо все́м вся написа́, я́же к наставле́нию,/ да всех приобря́щет, я́коже Па́вел Христу́,// и спасе́т правове́рием ду́ши на́ша.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Ще 1 думка
(Лк. 3:19-22)
Ірод — образ роздратованого самолюбства, що від стривоження совісті викриттями правди бажає позбутися цієї неприємності насильством. Іоанн Предтеча — образ правди, гнаної самолюбством, коли воно має засоби для того. Хоч як пом'якшуй правду поблажливістю і мовними зворотами, які може винаходити ніжність любові, що не бажає завдавати іншому рани в серце, лик правди постане перед очима сумління і там усередині здіймає бурю докору. Самість недалекоглядна і не може розрізнити, що викриття не зовні, а всередині, і всією своєю силою повстає на зовнішнього викривача. Загородивши йому вуста, вона сподівається заглушити і внутрішній голос. Не досягає успіху, однак; не туди звертається піклування. Треба совість утихомирити; тоді, скільки б не було зовнішніх викривачів, миру внутрішнього вони не порушать, а хіба тільки поглиблять його, змусивши зібрати всередині заспокійливі переконання — віру в розп'ятого Господа, щирість покаяння і сповіді і твердість рішення не робити нічого проти совісті. Ось куди звернися, а Іоаннів усіх не пересаджати до в'язниць; бо слово правди Божої усюди ходить землею, і всяке з них для тебе Іоанн викривач.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter