28 серпня 2027
субота · 15 серпня ст. ст.
Посту немає
УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ. Ікони Софії, Премудрості Божої (Новгородської). Шановані ікони Успіння Божої Матері: Києво-Печерська (1073) та Бахчисарайська (ХV). Моздоцької (ХІІІ), Ацкурської (I), Цилканської (IV), Влахернської (Груз.), Володимирської-Ростовської (ХІІ), Гаєнатської (ХІІІ), Галицької (Чухломської) (1350), Сурдезької (1530), Тупичевської (ХVІІ) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
На утрені — величання: «Величаем Тя, Пренепорочная Мати Христа Бога нашего, и всеславное славим Успение Твое». Замість «Честнейшую» співаємо приспіви свята. 1-й приспів: «Ангели, успение Пречистыя видевше, удивишася, како Девая восходит от земли на небо». Відпуст: «Христос, истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, (на літургії — з доданням: святых славных и всехвальных апостол, иже во святых отца нашего Иоанна, архиепископа Константиня града, Златоустаго) преподобных и богоносных отец наших, и всех святых, помилует и спасет нас, яко Благ и Человеколюбец»
Тропарі та кондаки
Успінняглас 1
Тропар, глас 1
В рождестве́ де́вство сохрани́ла еси́,/ во успе́нии ми́ра не оста́вила еси́, Богоро́дице,/ преста́вилася еси́ к животу́, Ма́ти су́щи Живота́,// и моли́твами Твои́ми избавля́еши от сме́рти ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
В моли́твах неусыпа́ющую Богоро́дицу/ и в предста́тельствах непрело́жное упова́ние/ гроб и умерщвле́ние не удержа́ста:/ я́коже бо Живота́ Ма́терь/ к животу́ преста́ви// во утро́бу Всели́выйся присноде́вственную.
Величание
Велича́ем Тя, Пренепоро́чная Ма́ти Христа́ Бо́га на́шего, и всесла́вное сла́вим Успе́ние Твое́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter