9 січня 2027
субота · 27 грудня ст. ст.
Ап. первомч. і архідиякона Стефана (34). Прп. Феодора Начертанного, спов. (близько 840). Свт. Феодора, архієп. Константинопольського (близько 686). Прп. Воніфатія Феофаніївського, Київського (1871). Сщмч. Тихона (Никанорова), архієп. Воронезького (1919). Мц. Антоніни Брянських (1938). Субота після Різдва Христового.
Читання Святого Письма
На літургії
Суботи після Різдва Христового
Тропарі та кондаки
Апостолу Стефануглас 4
Тропарь, глас 4
Ца́рским венце́м венча́ся/ твой верх от страда́ний,/ я́же претерпе́л еси́ по Христе́ Бо́зе,/ му́чеников первострада́льче Стефа́не,/ ты бо, иуде́йское обличи́вый неи́стовство,/ ви́дел еси́ твоего́ Спа́са одесну́ю Отца́:// Того́ у́бо моли́ о душа́х на́ших.
Інший тропар, глас 4
По́двигом до́брым подвиза́лся еси́,/ первому́чениче Христо́в, и апо́столе, и архидиа́коне Стефа́не,/ и мучи́телей обличи́л еси́ нече́стие./ Ка́мением бо побие́н от рук беззако́нных,/ вене́ц от я́же свы́ше десни́цы прия́л еси́,/ и к Бо́гу взыва́л еси́ вопия́:// Го́споди, не поста́ви им греха́ сего́.
Інший тропар, глас 3
Апо́столом совсе́льник/ и страстоте́рпцем первострада́лец,/ Христо́в служи́тель, прехва́льне Стефа́не,/ пе́рвее бо соверши́в муче́ния тече́ние,/ безчи́сленныя ро́ды челове́к ра́вно Подвигополо́жнику Христу́ приведе́./ Те́мже я́ко апо́стола и страда́льца верхо́внаго/ чту́ще тя, мо́лим:/ моли́ Христа́ Бо́га// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 3
Влады́ка вчера́ нам пло́тию прихожда́ше,/ и раб днесь от пло́ти исхожда́ше;/ вчера́ Ца́рствуяй пло́тию роди́ся,/ днесь раб ка́мением побива́ется.// Того́ ра́ди и скончава́ется первому́ченик и Боже́ственный Стефа́н.
Інший кондак, глас 6
Пе́рвый се́ялся еси́ на земли́ Небе́сным де́лателем,/ всехва́льне Стефа́не,/ пе́рвый на земли́ за Христа́ кровь излия́л еси́, блаже́нне,/ пе́рвый от Него́ побе́ды венце́м увя́злся еси́ на Небесе́х,/ страда́льцев нача́ло,// вене́чниче, му́чеников первострада́льне.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Св. Стефан каже: "Всевишній не в рукотворних храмах живе... Який дім збудуєте Мені, каже Господь, або яке місце для спокою Мого?". Тільки нерукотворний храм серця може вмістити Бога, як сказав Господь: "хто любить Мене, той дотримається Моїх слів, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю в нього створимо" (Ін. 14:23). Як це відбувається — незбагненно для нас; але воно так є, бо очевидно буває, що тоді "Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю" (Флп. 2:13).
Не міркуй і тільки віддай Господу серце твоє, а Він Сам влаштує з нього храм Собі, але віддай нероздільно. Якщо будуть частини невіддані, то з нього не можна буде влаштувати цільного храму, бо одне буде гниле, інше розбите — і вийде, якщо тільки вийде, храм з дірками, або без даху, або без дверей. А в такому жити не можна; Господа в ньому й не буде. Тільки здаватися буде, що це храм, а насправді якесь нагромадження.
Ще 1 думка
(Мф. 21:33-42)
У притчі про виноградник зображено Церкву старозавітну і Боже про неї піклування. Новозавітна Церква успадкувала старозавітну, тому й до неї може стосуватися притча ця, а оскільки кожен християнин теж церква Бога живого, то й до нього. Останнє значення для нас потрібніше. Що згідно цього значення виноградник? Душа, що отримала відпущення гріхів, благодать відродження, дар Святого Духа, як запоруку спадщини вічного Царства, слово Боже, святі таїнства, ангела-хранителя. Хто виноградарі? Свідомість і свобода. Вони отримують дари і дають зобов'язання обробляти їх і плодоносити Господу. Хто несумлінні виноградарі? Ті, які вигодами християнськими хочуть користуватися і користуються, скільки це доречно в зовнішньому порядку життя, а гідних Господу плодів духовних не приносять. Хто посланці від Господа? Совість зі страхом Божим, слово Боже, вчителі та пастирі, якими хоче Господь напоумити невиправних. Ті, хто не хоче виправитися, не слухають їх; деякі женуть їх і намагаються заглушити їхній голос; інші ж доходять до того, що і проти Самого Господа починають ворогувати, коли віру в Нього відкидають у різних видах. Кінець: "злих жорстоко погубить".
"За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Іісусі" (1Сол. 5:18).
Зцілено десять прокажених, а дякувати Господу прийшов тільки один. Чи не такою є пропорція вдячних у загальній кількості людей, яким Господь робить добро? Хто не отримував благ або, радше, що є в нас і що буває з нами, що не було б благим для нас? А натомість, чи всі вдячні Богу і чи за все дякують? Є навіть такі, які дозволяють собі запитувати: "Навіщо Бог дав буття? Краще б нам не бути". Бог дав тобі буття для того, щоб ти вічно блаженствував; Він дав тобі буття даром, даром забезпечив тебе і всіма способами для досягнення вічного блаженства; за тобою [одна] справа: варто тільки трошки попрацювати заради того. Кажеш: "Так у мене все прикрощі, бідність, хвороби, напасті". Що ж, і це серед способів здобуття вічного блаженства: потерпи. Усе життя твоє і миттю не можна назвати порівняно з вічністю. Навіть якби і все життя поспіль довелося постраждати, і те ніщо проти вічності, а ти ще маєш хвилини розради. Не дивись на теперішнє, а на те, що готується тобі в майбутньому, і подбай зробити себе гідним того, і тоді прикрощів не помітиш. Усі вони поглинатимуться безсумнівним сподіванням вічних утіх, і вдячність не замовкатиме в устах твоїх.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter