10 січня 2027
неділя · 28 грудня ст. ст.
Прав. Іосифа Обручника, Давида царя і Якова, брата Господнього. Неділя після Різдва Христового. Мчч. 20 000, у Нікомідії в церкві спалених, та інших, які там само, поза церквою, постраждали: Гликерія пресвітера, Зінона, Феофіла диякона, Дорофея, Мардонія, Мигдонія диякона, Індиса, Горгонія, Петра, Євфимія, мцц. Агафії, Домни, Феофіли та інших (302). Ап. від 70-ти Никанора (34). Прп. Ігнатія Ломського, Ярославського (1591). Прп. Корнилія Крипецького (1903). Сщмчч. Никодима (Кононова), єп. Білгородського, та Аркадія Решетнікова диякона (1918); сщмч. Олександра Дагаєва пресвітера (1920). Сщмчч. Феоктиста Хоперскова, Леоніда Вікторова і Миколая Родимова пресвітерів (1937); сщмчч. Арефи Насонова та Олександра Цицеронова пресвітерів (1938). Прп. Смарагди Ніжинської (1945).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Нікомідійським мученикамглас 2
Тропар, глас 2
Страстоте́рпцы Госпо́дни,/ блаже́нна земля́, напи́вшаяся кровьми́ ва́шими,/ и свя́та селе́ния, прии́мшая телеса́ ва́ша:/ в по́двизе бо врага́ победи́сте/ и Христа́ со дерзнове́нием пропове́дасте./ Того́, я́ко бла́га, моли́те// спасти́ся, мо́лимся, душа́м на́шим.
Кондак, глас 2
Тве́рди душе́ю по ве́ре, святи́и,/ огне́м страда́ние прие́мше, две тьме страда́лец/ вопию́ще Ро́ждшемуся от Де́вы:/ приими́ всесожже́ния на́ша за Тя,/ я́коже да́ры пе́рсских царе́й, зла́то, и сми́рну, и лива́н,// Преве́чный Бо́же.
Неділіглас 7
Тропар, глас 7
Разруши́л еси́ Кресто́м Твои́м сме́рть,/ отве́рзл еси́ разбо́йнику ра́й,/ мироно́сицам пла́ч преложи́л еси́,/ и апо́столом пропове́дати повеле́л еси́,/ я́ко воскре́сл еси́, Христе́ Бо́же,/ да́руяй ми́рови// ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 7
Не ктому́ держа́ва сме́ртная/ возмо́жет держа́ти челове́ки:/ Христо́с бо сни́де, сокруша́я и разоря́я си́лы ея́;/ связу́емь быва́ет а́д,/ проро́цы согла́сно ра́дуются,/ предста́, глаго́люще, Спа́с су́щим в ве́ре:// изыди́те, ве́рнии, в воскресе́ние.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:19-21)
"Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління" (Лк. 10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано. Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною. – "Як – я?.. Нізащо!" – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти "сліпий, закрив очі" (2 Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу. Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter