17 жовтня 2026

субота · 4 жовтня ст. ст.

Cедмиця 20-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Посту немає

Сщмч. Ієрофея, єп. Афінського (I). Мчч. Гаїя, Фавста, Євсевія та Херимона (III). Сщмч. Петра Капетолійського (III–IV). Мцц. Домніни та доньок її Віринеї (Вероніки) і Проскудії (Просдоки) (305–306). Прп. Амона (близько 350). Прп. Павла Препростого (IV). Мчч. Давікта (Адавкта) і доньки його Калісфенії (IV). Блгв. кн. Володимира Ярославича Новгородського, чудотворця (1052). Прпп. Елладія та Онисима Печерських, у Ближніх печерах (XII–XIII). Прп. Амона, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII). Св. кн. Стефана Щиляновича (1515) (Серб.). Знайдення мощей свтт. Гурія, архієп. Казанського, та Варсонофія, єп. Тверського (1595). Сщмч. Димитрія Вознесенського пресвітера (1918). Блж. Варфоломія Чигиринського (1931). Cщмчч. Миколая Верещагіна, Михаїла Твердовського, Якова Бобирева і Тихона Архангельського пресвітерів, прмч. Василія (Цвєткова) (1937). Св. Хіонії Архангельської спов. (1945). Прп. Варсонофія Херсонського (Юрченка), сповідника (1954).

Читання Святого Письма

На літургії

ЄвангелієЛк. 5:17-26 (зач. 19)

Рядове під зачало

Апостол2Кор. 1:8-11 (зач. 168)

Тропарі та кондаки

Священномученику Ієрофеюглас 4

Тропар, глас 4

Бла́гости научи́вся и трезвя́ся во всех/ благо́ю со́вестию священноле́пно обо́лкся,/ поче́рпл еси́ от сосу́да избра́ннаго неизрече́нная/ и, ве́ру соблю́д, ра́вное тече́ние соверши́л еси́,/ священному́чениче Иерофе́е.// Моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 8

Священнонача́льника Афи́нскаго восхваля́ем тя,/ я́ко тайноучи́вшеся тобо́ю стра́нным и неизрече́нным:/ яви́лся бо еси́ Богоприя́тный песносло́вец./ Но моли́, всеблаже́нне Иерофе́е,/ от вся́ких нам грехопаде́ний изба́витися, да зове́м:// ра́дуйся, о́тче Богому́дре.

Інший кондак, глас 4

Я́коже столп непоколеби́м, Иерофе́е,/ преще́ния враго́в не устраши́ся,/ но пре́лести разруши́л еси́ тверды́ню,/ я́ко ка́мень че́стен валя́яся, о́тче./ Тем Влады́ка тя, хра́брствовавша, венча́ет/ живонача́льною и Боже́ственною десни́цею.// Его́же о всех нас умоли́.

Молитви на сьогодні

КанонУмилительний до Господа нашого Іісуса Христа КанонПодячний Пресвятій Богородиці з Акафістом КанонАнгелу Хранителю КанонУсім святим КанонЗа спочилих АкафістСобору Всіх Святих АкафістЗа упокій всіх спочилих

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 5:17-26)

«Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — сказав Він розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди в дім твій». Відпущення гріхів є чудо внутрішнє, духовне; зцілення від розслаблення — чудо зовнішнє, природна дія Божа на світ, а заразом і фізична. Цією подією виправдовується й утверджується приплив сили Божої і в ладу світу морального, і в плині явищ світу фізичного. Останнє є з огляду на перше, бо в ньому мета всього. Господь не насилує свободи, а напоумлює, збуджує, вражає. Найкращий для того засіб — чудо зовнішнє. Йому належить бути тоді, коли було покладено бути розумному створінню, керованому свободою. Цей звʼязок такий істотний, що ті, хто відкидає надприродну дію Божу на світ, водночас відкидають і свободу людини в усвідомленні, що остання неодмінно викликає перше. І навпаки: ті, хто сповідує істину дії Божої у світі, понад природний перебіг явищ, можуть сміливо їм заперечити: ми відчуваємо, що ми вільні. Усвідомлення свободи таке саме сильне і нездоланне, як усвідомлення буття. Свобода ж невідкладно потребує безпосередніх промислительних Божих дій: отже, і їхнє визнання так само твердо стоїть, як усвідомлення свободи.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter