14 жовтня 2026
середа · 1 жовтня ст. ст.
ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ. Ап. від 70-ти Ананії (I). Прп. Романа Солодкоспівця (близько 556). Рівноапп. Іверських царя Миріана (після 361) і цариці Нани (близько 364). Мч. Домніна Солунського (IV). Прмч. Михаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36-ти прмчч. (780–790). Святкування на честь Хітона Господнього і Стовпа Животворящого (Груз.). Прп. Савви Вішерського, Новгородського (1461). Сщмч. Олексія Старовського пресвітера (1918); сщмч. Михаїла Вологодського пресвітера (1920); сщмчч. Олександра Агафонникова, Георгія Архангельського, Миколая Кулигіна пресвітерів, мч. Іоанна Артемова (1937). Собор Молдавських святих. Люблінської (IX), Псково-Покровської (1581), Касперівської (XVI) і Гербовецької (1790) ікон Божої Матері
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
На утрені величання: «Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтем Покров Твой честный, Тя бо виде святый Андрей на воздусе, за ны Христу молящуюся». *Читання ап. Ананії читаються, якщо йому звершується служба
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
Днесь благове́рнии лю́дие све́тло пра́зднуем/ осеня́еми Твои́м, Богома́ти, прише́ствием,/ и к Твоему́ взира́юще Пречи́стому о́бразу, уми́льно глаго́лем:/ покры́й нас честны́м Твои́м Покро́вом,/ и изба́ви нас от вся́каго зла,/ моля́щи Сы́на Твоего́, Христа́ Бо́га на́шего,// спасти́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 3
Де́ва днесь предстои́т в це́ркви,/ и с ли́ки святы́х неви́димо за ны мо́лится Бо́гу,/ А́нгели со архиере́и покланя́ются,/ апо́столи же со проро́ки ликовству́ют:// нас бо ра́ди мо́лит Богоро́дица Преве́чнаго Бо́га.
Величання
Велича́ем Тя,/ Пресвята́я Де́во,/ и чтим Покро́в Твой святы́й:/ Тя бо ви́де святы́й Андре́й на возду́се,// за ны Христу́ моля́щуюся.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Ще 1 думка
(Лк. 5:33-39)
"Чи можете примусити синів чертога весільного поститися, коли з ними наречений?" — сказав Господь, і тим прорік закон, що і в чеснотах з подвигами всьому своє місце і час. І це до того необхідно, що справа невчасна і недоречна втрачає свою добротність, або зовсім, або частково. У природі зовнішній Господь все влаштував мірою, вагою і числом; хоче, щоб і в моральному порядку було все благообразно і по чину. Внутрішній благоустрій становить поєднання кожної чесноти з усіма ними в сукупності, або гармонія чеснот, щоб жодна не виділялася без потреби, а всі були в строю, як голоси в хорі. Зовнішня благоустроєність кожній справі дає свої місця, час та інші дотичні моменти. Коли все це влаштовується, як слід, тоді відбувається те саме, як вродливу особу одягнути в прекрасний одяг. Чеснота благообразна, і внутрішньо, і зовні, гідна любові; а робить її такою християнська розважливість, у старців — розсудливість, яку набувають досвідом, здоровим обговоренням житій святих при світлі слова Божого.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter