Священномученик Миколай Кулигін, пресвітер

Місяця жовтня на 1-й день

Священномученик протоієрей Миколай Петрович Кулигін народився 1870 року в селі Посолодино Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії. У 1884 році Миколай вступає до Петербурзькоїдуховної семінарії та після закінчення її в 1892 році стає студентом першого курсу Академії. Через чотири роки, 1896 року, Миколай закінчує її зі ступенем кандидата богослов’я. Невдовзі після цього він був призначений на священницьке місце свого батька, до храму рідного села Посолодино. Там проходять перші п’ять років його пастирського служіння, які він поєднує з виконанням обов’язків благочинного храмів Другого Лузького округу.

9 жовтня 1902 року резолюцією правлячого архієрея отець Миколай був призначений настоятелем Большеохтинської Свято-Духової церкви Санкт-Петербурга. 5 лютого 1905 року йомго перевели на місце настоятеля Покровської церкви села Рибальське. У Рибальському отець Миколай прослужить безвиїзно все своє життя, аж до розстрілу в 1937 році.

Арешт отця Миколая відбувся 26 червня 1937 року, його звинуватили в контрреволюційній пропаганді серед населення села Рибальське. “Ніякої я контрреволюційної пропаганди серед населення не проводив”, — відповів він на першому допиті. Через тиждень тюремного натиску його викликали на другий допит. Далі було ще десять днів утримання в камері, а можливо, і в карцері. І на третьому допиті священномученик сміливо заперечив всі сфабриковані проти нього звинувачення.

Четвертий і останній допит 8 серпня був очною ставкою. Ще цілих два місяці після цього провів отець Миколай у першій слідчій в’язниці Ленінграда в очікуванні вироку. І тільки 7 жовтня цей вирок про найвищу міру покарання винесла особлива трійка управління НКВС у Ленінградській області.

Розстріляний протоієрей Миколай був 14 жовтня 1937 року, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці, — престольного свята тієї церкви, де пройшло земне служіння цього пастиря.