8 вересня 2026
вівторок · 26 серпня ст. ст.
Стрітення Володимирської (Києво-Вишгородської) ікони Пресвятої Богородиці (1395). Мчч. Адріана та Наталії (305–311). Прп. Адріана Ондрусівського (1549). Сщмч. Петра Ієвлєва пресвітера (1918); св. Георгія Коссова спов., пресвітера (1928). Блж. Марії Дивєєвської (1931). Сщмч. Віктора Елланського пресвітера, мчч. Димитрія Морозова, Петра Бордана і св. Романа Медведя спов., пресвітера (1937). Знайдення мощей свт. Миколая (Могилевського) спов., митр. Алма-Атинського (2000). Псково-Печерської, йменованої «Розчулення» (1524) і Володимирської Пушкарівської (XVIII) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученикам Адріану і Наталіїглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Інший тропар, глас 3
Бога́тство неиждиву́щее вмени́л еси́/ ве́ру спасе́нную, треблаже́нне,/ оста́вль оте́ческое нече́стие/ и Влады́ки стопа́ми ше́ствуя,/ Боже́ственными дарова́нии обогати́лся еси́,/ Адриа́не сла́вне;/ Христа́ Бо́га моли́// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Му́ченик возсия́ Боже́ственная па́мять/ и земны́я озари́ вся концы́ све́тло, с весе́лием зову́щих:// Ты еси́ му́чеников, Христе́, ра́дование.
Інший кондак, глас 4
Жены́ Богому́дрыя Боже́ственная словеса́ в се́рдце положи́в,/ Адриа́не, му́чениче Христо́в, к муче́нием усе́рдно устреми́лся еси́,// с супру́гою вене́ц прие́мь.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Ще 1 думка
(Мк. 6:1-7)
"Звідки в Нього це? Що за премудрість дана Йому?" (Мк. 6:2). Так говорили назаретяни про Господа, які знали колишнє, незнатне Його життя. Те саме буває з усіма, які істинно підуть за Господом. Хто суворо дотримується шляху Господнього, той після трудів, коли подолає все неправе в собі, змінюється весь, в усьому своєму складі. І погляд, і хода, і мова, і тримання себе — все має відбиток особливої стрункості та гідності, хоч би той, хто є таким, колись був із найнижчого стану і анітрохи не освічений. І доводиться чути: звідки в нього це? Якщо ж тілесне і видиме так перетворюється, то що сказати про внутрішнє і душевне, яке безпосередніше і ближче підлягає дії благодаті, яка перетворює, і щодо якого зовнішнє служить тільки вираженням і наслідком? Які світлі про все думки, точні й визначені! Яке правильне судження про суще і те, що буває! Погляд його на все вище філософського! А наміри, а дії, а починання? Усе чисто, свято відсвічується небесною світлістю. Це воістину нова людина! Освіти не здобула, в академіях лекцій не слухала, і виховання ніякого не мала, а є найвихованішою і найпремудрішою. Увага до себе, праця над собою, молитва і до Бога наближення все переробили благодаттю Божою, а як — ніхто цього не бачить. Тому й питання: "звідки в нього це?".
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter