15 серпня 2026
субота · 2 серпня ст. ст.
Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей первомч. архідиякона Стефана (близько 428) і знайдення мощей правв. Никодима, Гамаліїла та сина його Авива. Сщмч. Стефана, папи Римського, і тих, що з ним (257). Блж. Василія Спасо-Кубенського (ХV). Блж. Василія, Христа заради юродивого, Московського, чудотворця (1557). Прмч. Платона (Колегова) (1937). Ачаїрської ікони Божої Матері (XXI).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святому Стефануглас 4
Тропар, глас 4
Ца́рским венце́м венча́ся/ твой верх от страда́ний,/ я́же претерпе́л еси́ по Христе́ Бо́зе,/ му́чеников первострада́льче Стефа́не,/ ты бо, иуде́йское обличи́вый неи́стовство,/ ви́дел еси́ твоего́ Спа́са одесну́ю Отца́:// Того́ у́бо моли́ о душа́х на́ших.
Інший тропар, глас 3
Апо́столом совсе́льник/ и страстоте́рпцем первострада́лец,/ Христо́в служи́тель, прехва́льне Стефа́не,/ пе́рвее бо соверши́в муче́ния тече́ние,/ безчи́сленныя ро́ды челове́к ра́вно Подвигополо́жнику Христу́ приведе́./ Те́мже я́ко апо́стола и страда́льца верхо́внаго/ чту́ще тя, мо́лим:/ моли́ Христа́ Бо́га/ дарова́ти нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 6
Пе́рвый сея́лся еси́ на земли́ Небе́сным де́лателем,/ всехва́льне Стефа́не,/ пе́рвый на земли́ за Христа́ кровь излия́л еси́, Блаже́нне,/ пе́рвый от Него́ побе́ды венце́м увя́злся еси́ на Небесе́х,/ страда́льцев нача́ло,/ вене́чниче, му́чеников первострада́льне.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Св. Стефан каже: "Всевишній не в рукотворних храмах живе... Який дім збудуєте Мені, каже Господь, або яке місце для спокою Мого?". Тільки нерукотворний храм серця може вмістити Бога, як сказав Господь: "хто любить Мене, той дотримається Моїх слів, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю в нього створимо" (Ін. 14:23). Як це відбувається — незбагненно для нас; але воно так є, бо очевидно буває, що тоді "Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю" (Флп. 2:13).
Не міркуй і тільки віддай Господу серце твоє, а Він Сам влаштує з нього храм Собі, але віддай нероздільно. Якщо будуть частини невіддані, то з нього не можна буде влаштувати цільного храму, бо одне буде гниле, інше розбите — і вийде, якщо тільки вийде, храм з дірками, або без даху, або без дверей. А в такому жити не можна; Господа в ньому й не буде. Тільки здаватися буде, що це храм, а насправді якесь нагромадження.
Ще 1 думка
(Мф. 21:33-42)
У притчі про виноградник зображено Церкву старозавітну і Боже про неї піклування. Новозавітна Церква успадкувала старозавітну, тому й до неї може стосуватися притча ця, а оскільки кожен християнин теж церква Бога живого, то й до нього. Останнє значення для нас потрібніше. Що згідно цього значення виноградник? Душа, що отримала відпущення гріхів, благодать відродження, дар Святого Духа, як запоруку спадщини вічного Царства, слово Боже, святі таїнства, ангела-хранителя. Хто виноградарі? Свідомість і свобода. Вони отримують дари і дають зобов'язання обробляти їх і плодоносити Господу. Хто несумлінні виноградарі? Ті, які вигодами християнськими хочуть користуватися і користуються, скільки це доречно в зовнішньому порядку життя, а гідних Господу плодів духовних не приносять. Хто посланці від Господа? Совість зі страхом Божим, слово Боже, вчителі та пастирі, якими хоче Господь напоумити невиправних. Ті, хто не хоче виправитися, не слухають їх; деякі женуть їх і намагаються заглушити їхній голос; інші ж доходять до того, що і проти Самого Господа починають ворогувати, коли віру в Нього відкидають у різних видах. Кінець: "злих жорстоко погубить".
(Мф. 19:3-12)
Господь каже, що шлюбний союз початково Сам Бог благословив і вклав закон цей у єство наше; про тих же, які хочуть не одружуватися, сказав: «Хто може вмістити, хай вмістить» (Мф. 19:12). Ясно, що хоча й визнав Він шлюб законом природним, але не таким необхідним і неминучим, щоб не було місця безшлюбності. І останню Він дозволяє, проте огороджує умовою, яка зближує її з законом єства.
Скопець від народження — безшлюбний за законом природним. Але й той, хто добровільно ставить себе в такий стан, у якому природний скопець перебуває за народженням без участі волі, стає на одній з ним лінії щодо природних потреб. Отже, відносно цього як перший, так і другий — природні безшлюбні. Чому ж вважають неприродним бути духовним скопцем, або добровільно безшлюбним? Тому, що не розуміють єства. У них тільки те й природне, що природне тілу, а що природне духові і що внаслідок дії його на тіло стає природним, того вони не хочуть вважати природним. І добре б це були люди всі із числа матеріалістів, а то ні: поговори з ними про що-небудь інше — резонно міркують.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter