16 липня 2026

(Мф. 15:12-21)
"Із серця виходять злі помисли" (Мф. 15:19). У серці ж звідки? Корінь їх у гріху, який живе в нас, а розгалуження їх, розмноження і конкретний вид у кожному від його власної волі. Як же бути? Спочатку відсічи все, що від сваволі. Це буде схоже на те, як якби хтось у дереві обірвав листя, відсік гілки та сучки, і стовбур відрубав майже до кореня. Потім не дозволяй виходити новим відросткам — самий корінь і засохне: тобто не дозволяй з серця виходити злим думкам, а ті, що виходять, відбивай і відганяй — і гріх, який живе в нас, не отримуючи підкріплення, ослабне і зовсім знесилиться. У цьому суть заповіді: "Будьте тверезі, пильнуйте. Уважно ставтеся до себе. Підпережте чресла розуму вашого" (1 Пет. 5:8, 1:13). При увазі треба тримати міркування. Із серця виходить не одне лихе, а й добре; не всяке, однак, добре, що навіюється серцем, виконувати треба. Що істинно треба виконувати, це визначить міркування. Міркування — садівничий ніж, одні гілки відсікає, а інші прищеплює.