17 липня 2026

п’ятниця · 4 липня ст. ст.

Сьогодні
Свт. Андрія, архієп. Критського (740)Прп. Марфи, матері Симеона Дивногорця (551)Прп. Андрія Рубльова, іконописця (ХV)Царственних страстотерпців: царя Миколая, цариці Олександри, царевича Олексія, велл. кнгг. Ольги, Татіани, Марії та Анастасії (1918)Блгв. вел. кн. Андрія Боголюбського (1174)Знайдення мощей прп. Євфимія, Суздальського чудотворця (1507)Сщмч. Феодора, єп. Кіринейського (310)Сщмчч. Савви, єп. ГорнокарловацькогоСщмч. Димитрія Казанського пресвітера (1942)

Cедмиця 7-ма після П’ятидесятниці · Глас 5 · Пісний день

Свт. Андрія, архієп. Критського (740). Прп. Марфи, матері Симеона Дивногорця (551). Мчч. Феодота і Феодотії (108). Сщмч. Феодора, єп. Кіринейського (310). Блгв. вел. кн. Андрія Боголюбського (1174). Прп. Андрія Рубльова, іконописця (ХV). Знайдення мощей прп. Євфимія, Суздальського чудотворця (1507). Царственних страстотерпців: царя Миколая, цариці Олександри, царевича Олексія, велл. кнгг. Ольги, Татіани, Марії та Анастасії (1918). Страстотерпця прав. Євгенія Боткіна[\i] лікаря (1918). Прмч. Нила Полтавського (1918). Сщмчч. Савви, єп. Горнокарловацького, і Георгія пресвітера (1941) (Серб.). Сщмч. Димитрія Казанського пресвітера (1942). Галатської ікони Божої Матері.

Читання Святого Письма

На утрені

Мф. 10:16-22 (зач. 36)

На літургії

Апостол1Кор. 7:35-8:7 (зач. 139)
ЄвангелієМф. 15:29-31 (зач. 63)

Святителю

АпостолЄвр. 8:3-6 (зач. 318 від полу)
ЄвангелієМф. 7:12-21 (зач. 21)

Тропарі та кондаки

Святителю Андрію Критськомуглас 4

Тропар, глас 4

Христо́ву Це́рковь цевни́цею язы́ка твоего́,/ песносло́вя уми́льно, возвесели́л еси́,/ богосло́вием же Препе́тыя Тро́ицы/ сла́ву всем сказа́л еси́ я́сно,/ тем тя, я́ко тайноглаго́льника, пое́м,/ Андре́е, па́стырю Кри́тский,/ и велича́ем па́мять твою́,// Христа́ сла́вяще ди́внаго во святы́х Свои́х.

Кондак, глас 2

Воструби́в я́сно Боже́ственная сладкопе́ния,/ яви́лся еси́ свети́льник ми́ра светле́йший,/ све́том сия́я Тро́ицы, Андре́е преподо́бне./ Те́мже вси вопие́м ти:// не преста́й моля́ся о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 10:16-22)
«А хто витерпить до кінця, той спасеться» (Мф. 10:22). А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буває нестачі. Територія терпіння у кожного широка; отже, і спасіння у нас під руками. Перетерпи все до кінця — і будеш спасенний. Треба, однак, терпіти вміючи, а то можна протерпіти і користі ніякої не отримати.

По-перше, віру святу бережи і життя по вірі веди бездоганне; всякий же гріх, що трапляється, очищай негайно покаянням.

По-друге, все, що доводиться терпіти, приймай як від руки Божої, пам'ятаючи твердо, що без волі Божої нічого не буває.

По-третє, вірячи, що все, що від Господа виходить, посилається Ним на благо душам нашим, за все щиро дякуй Богові, дякуй і за скорботи, і за розради.

По-четверте, полюби скорботу заради великої її спасительності і збуди в собі спрагу до неї, як до пиття хоча гіркого, але цілющого.

По-п'яте, тримай у думці, що коли прийшла біда, то її не скинеш, як тісний одяг; треба перенести. По-християнськи ти перетерпиш її чи не по-християнськи — все ж таки перетерпіти неминуче; так краще ж перетерпіти по-християнськи. Ремствування не позбавляє від біди, а тільки робить її важчою; а смиренна покірність визначенням Промислу Божого і благодушність забирають важкість у бід.

По-шосте, усвідом себе вартим ще й не такого лиха — усвідом, що якби Господь хотів вчинити з тобою по всій правді, то чи таке лихо слід було б послати тобі.

По-сьоме, найбільше молись — і милостивий Господь подасть тобі міцність духу, за якої, тоді як інші дивуватимуться твоїм лихам, тобі буде здаватися, що і терпіти-то нічого.

Ще 1 думка

(Мф. 15:29-31)
Без уваги і в життєвому порядку нічого не зробиш як слід; у порядку ж духовному - воно перше. Воно помічає погане і піддає його внутрішньому суду; воно ж становить варту внутрішньої палати, в якій обговорюють, що і як належить зробити, а потім оберігає і виконавців рішення. Не дивно тому, що духовне життя в усьому своєму обсязі іменується життям тверезим, і в писаннях отецьких найбільше ви зустрінете мови про тверезість або уважність: це одне й те саме. Як дорого тому навчитися увазі! Початкова праця у тих, хто почав піклуватися про душу, на це зазвичай і спрямовується. І справа їхня починає бути схожою трохи на справу відтоді, як почне збиратися увага в себе; зазвичай вона вся поза, а не всередину. З цього ж моменту і внутрішнє життя зачинається і разом з увагою зріє і міцніє. Що це означає? Означає те, щоб встати розумом у серці перед Господом і перед обличчям Його свідомо все обговорювати і робити. Справа ця, очевидно, складна. Вона стає успішною разом з молитвою і наскільки зміцнюється нею, настільки і її зміцнює.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter