...

Преподобний Андрій Рубльов

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 4-й день / липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне)

Преподобний Андрій народився близько 1360 року і, ймовірно, походив із освічених кіл. Він вирізнявся незвичайною мудрістю, про що свідчить його творчість. Припускають, що живописної майстерності він навчався у Візантії та Болгарії.

Святий деякий час працював разом з Феофаном Греком і, можливо, був його учнем. Усе життя преподобного Андрія пов’язане з двома монастирями: Троїце-Сергієвою лаврою і Спасо-Андрониковим московським монастирем. Чернечий постриг святий прийняв у Спасо-Андрониковій обителі. Живучи у високодуховному середовищі, в обстановці святості, чернець Андрій повчався як історичними прикладами святості, так і живим зразком подвижників, які його оточували. Близько двадцяти років, до самої смерті, він разом зі своїм співпосником Даниїлом Чорним вів життя іконописця-подвижника.

Пензлю святого Андрія Рубльова належить знаменитий чудотворний образ Пресвятої Трійці, який дотепер є неперевершеним зразком в іконописанні. Святий Андрій також розписував Благовіщенський собор у Московському Кремлі, а в 1408 році розписував іконостас і сам Успенський собор у місті Володимирі.

Окрім того, преподобний Андрій Рубльов написав Володимирську ікону Богоматері для володимирського Успенського собору; написав іконостас і розписав стіни Успенського собору в Звенигороді наприкінці XIV – на початку XV століття; написав деісисний чин в іконостасі собору Різдва Пресвятої Богородиці Савво-Сторожевського монастиря; розписав стіни і виконав іконостас Троїцького собору Троїце-Сергієвої лаври тощо.

Уже після смерті преподобного Андрія Даниїл, який не розлучався з ним у серці своєму і після його відходу, помираючи, отримав одкровення про прославлення свого духовного брата в Царстві Небесному: «виде… Андрея во мнозе славе и с радостию призывающа его в вечное лоно и безконечное блаженство». Це важливе свідчення наведено й в «Житії святого Никона Радонезького», складеному Пахомієм Логофетом, проте викладено дещо інакше: «Егда бо хотяше Даниил телесного союза отрешитися, абие видит возлюбленного ему Андреа, в радости призывающа его. Он же, яко виде его, желаше зело, радости исполнися; братиям престоящим поведа им сопостника своего пришествие и абие предаси дух…»

Місцем вічного упокоєння обох подвижників став Спасо-Андроників монастир.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Андрею Рублеву, иконописцу, глас 3

Боже́ственнаго све́та луча́ми облиста́емый,/ преподо́бне Андре́е,/ Христа́ позна́л еси́ Бо́жию Прему́дрость и Си́лу,/ и ико́ною Святы́я Тро́ицы всему́ ми́ру пропове́дал еси́/ Еди́нство во Святе́й Тро́ице./ Мы же со удивле́нием и ра́достию вопие́м ти:/ име́яй дерзнове́ние ко Пресвяте́й Тро́ице// моли́ просвети́ти ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Андрею Рублеву, иконописцу, глас 8

От ю́ности к Боже́ственней красоте́ устремля́яся,/ чу́дный иконопи́сец в земли́ Русстей был еси́,/ и, богоно́сным твои́м учи́телем поревнова́в,/ сия́нием доброде́телей украси́лся еси́, преподо́бне Андре́е,// те́мже и яви́ся Це́ркве на́шея похвала́ и ра́дование.

Тропaрь, глaсъ G:

Бжcтвеннаго свёта лучaми њблистaемый, прпdбне ґндрeе, хrтA познaлъ є3си2, б9ію премyдрость и3 си1лу, и3 їкHною с™hz трbцы всемY мjру проповёдалъ є3си2 є3ди1нство во с™ёй трbце, мh же со ўдивлeніемъ и3 рaдостію вопіeмъ ти2: и3мёzй дерзновeніе ко прес™ёй трbце, моли2 просвэти1ти дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ и7:

T ю4ности къ бжcтвеннэй красотЁ ўстремлszсz, чyдный їкwнопи1сецъ въ земли2 рyсстэй бhлъ є3си2, и3, бGон0снымъ твои1мъ ўчи1телемъ поревновaвъ, сіsніемъ добродётелей ўкраси1лсz є3си2, прпdбне ґндрeе, тёмже и3 kви1сz цRкве нaшеz похвалA и3 рaдованіе.

Ще в розробці