20 жовтня 2025
понеділок · 7 жовтня ст. ст.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Мчч. Сергія і Вакха (290–303). Мчч. Юліана пресвітера та Кесарія диякона (I). Мц. Пелагії Тарсійської (290). Мч. Поліхронія пресвітера (IV). Прп. Сергія Послушливого, Печерського, в Ближніх печерах (близько XIII). Прп. Сергія Нуромського (Вологодського) (1412). Знайдення мощей прп. Мартиніана Білоєзерського (1513). Свт. Іони (Покровського), єп. Ханькоуського (1925). Сщмч. Миколая Казанського пресвітера (1942). Псково-Печерської ікони Божої Матері, йменованої «Розчулення» (1524).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученикам Сергію і Вакхуглас 5
Тропар, глас 5
Удобре́ние Христо́вых страстоте́рпец,/ и о́чи Христо́вы Це́ркве,/ о́чи просвети́те душ на́ших,/ Се́ргие многострада́льне и Ва́кше пресла́вне:/ моли́теся ко Го́споду,/ я́ко да убежи́м тьмы грехо́вныя,/ и све́та яви́мся о́бщницы невече́рняго,// моли́твами ва́шими, святи́и.
Інший тропар, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Ра́зум на враги́ му́жески вооружи́вше,/ всю тех лесть разруши́сте,/ и побе́ду свы́ше прии́мше, му́ченицы всехва́льнии,/ единомы́сленно вопию́ще:// добро́ и красно́, е́же бы́ти с Бо́гом.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Грішниця, почувши, що Спаситель у домі Симона, прийшла туди з алавастром миру і, ставши при ногах Господа позаду, почала плакати і вмила сльозами своїми ноги Його, потім витерла їх своїм волоссям, поцілувала й помазала миром (Лк. 7:36-39).
Вона нічого не говорить, а тільки діє і своїми діями показує найніжнішу любов до Господа. За те і сказано було про неї: "прощаються багато гріхів її за те, що вона полюбила багато" (Лк. 7:47).
О, коли б і нам менше говорити, а більше діяти, і діями своїми свідчити про любов до Господа! Скажеш: "Коли б Він Сам тут був, так зараз би готовий усе зробити для Нього". Та Він і є тут, невидимо Своїм обличчям, а видимий у всіх християнах, а найбільше у нужденних. Невидимого Господа намащуй любовною сердечно-розумною молитвою, а для видимого роби все можливе для нужденних — і будеш робити для Бога.
Ще 2 думки
(Лк. 7:36-50)
Чому так сталося, що Симон-фарисей вшановує Господа і запрошує Його до себе, але одразу ж побачивши, що Він прихильно допускає до Себе і грішницю, спокушається і починає думати: "якби Він був пророком..." (Лк. 7:39)? Через те, що заклопотався про частування і за клопотами залишив здорове міркування про порядки Божі. Ці дві царини, життєва і духовна, зовсім не схожі за своїми властивостями і законами. Тим часом розум наш чим дуже займеться, за законами того і міркувати починає.
За мирськими порядками з явною грішницею не можна мати спілкування; Симон так і міркує, забувши, що покаяння всіх робить чистими і грішників рівняє з праведниками. Він думає, що грішниці не слід тут бути і що Спаситель якщо не відганяє її, то тому, мабуть, що не знає, хто вона. Від цієї думки негайно народилася й інша: якщо не знає, то який же Він пророк? Словом-то він не сказав цього, а тільки подумав, і зовні ні в ньому, ні в його клопотах як доброго господаря не відбулося жодної зміни. Але Господь бачив його серце і по серцю його зробив йому напоумлення. Він зауважив йому, що грішникам-то і місце біля Нього і що грішниця, яка припала до Нього серцем, більше вшанувала Його, ніж він, який вшанував Його тільки частуванням. Зовнішнє [благочестя] вводить людину в неприємне Господу почуття праведності, а внутрішнє завжди тримає її в почуттях своєї негідності перед обличчям всезнаючого Господа.
(Лк. 21:12-19)
"І зненавидять вас усі за ім'я Моє" (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями — дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його — розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.
Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: "покладуть на вас руки ... і гнатимуть вас ... віддані будете ... і умертвлять вас" (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? "Терпінням вашим спасайте душі ваші" (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter