Мученики Сергій Римлянин, Росафський і Вакх Римлянин

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 7-й день

Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан (284–305) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєначальники не шанують язичницьких богів, а це вважалося державним злочином.

Імператор, бажаючи упевнитися в справедливості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам. Але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються.

Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їхнього військового сану, одягнути їх у жіночий одяг і водити містом з залізними обручами на шиї, на посміховисько народу. Потім він знову викликав Сергія і Вакха до себе й дружньо порадив не спокушатися християнськими байками та навернутися до богів римських. Але святі були непохитні.

Тоді імператор наказав відіслати їх до правителя східної частини Сирії Антіоха, лютого ненависника християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія і Вакха. “Отці і благодійники мої!” — сказав він святим, — “будьте милостиві не лише до себе, а й до мене: я не хотів би піддавати вас мукам”. Святі мученики відповіли, що для них життя — Христос, а смерть за Нього — придбання.

Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими в них гвіздками і відвели на суд до іншого міста, де він був усічений мечем (бл. 300 р.).

Тропарі, кондаки, молитви та величання