13 жовтня 2025
понеділок · 30 вересня ст. ст.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Сщмч. Григорія єп., просвітителя Великої Вірменії (близько 335). Мцц. Рипсимії, Гаїанії та з ними 35-ти святих дів (поч. IV). Свт. Михаїла, першого митр. Київського (992). Прп. Григорія Пельшемського, Вологодського чудотворця (1442). Сщмч. Прокопія Попова пресвітера (1918); сщмчч. Петра Соловйова, В’ячеслава Занкова, Петра Пушкінського, Симеона Лілеєва, Олександра Орлова, Василія Гур’єва пресвітерів, Серафима Василенка диякона, прмц. Олександри (Черв’якової), мчч. Олексія Серебренникова і Матфея Соловйова, мц. Аполлінарії Тупициної (1937). Сщспов. Філософа Зябрєва (1937).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Михаїлу, митрополиту Київськомуглас 4
Тропар, глас 4
Днесь проро́чествие во апо́столех Первозва́ннаго испо́лнися:/ се бо на сих гора́х возсия́ благода́ть и ве́ра умно́жися./ И и́же неве́рием обветша́вшии/ Боже́ственною купе́лию отроди́шася/ и бы́ша лю́дие обновле́ния,/ ца́рское свяще́ние, язы́к свят, Христо́во ста́до,/ ему́же ты пе́рвый па́стырь яви́лся еси́,/ я́ко пе́рвее Креще́нием послужи́вый./ И ны́не, предстоя́ Влады́це Христу́ Бо́гу,/ моли́ всем сыно́м ру́сским спасти́ся:/ и́маши бо дерзнове́ние я́ко иера́рх Бо́жий и священнослужи́тель.
Кондак, глас 2
Моисе́й вторы́й Руси яви́лся еси́, о́тче,/ пренесы́й мы́сленный виногра́д от египе́тскаго идолослуже́ния/ в зе́млю проро́чествием предуви́дену./ Бу́дет, рече́, утвержде́ние ве́ры на земли́,/ и на ве́рсех гор Ки́евских превознесе́тся па́че Лива́на/ плод пита́ющ ми́ра всего́./ От него́же вкуси́вше,/ ублажа́ем тя, Михаи́ле, Бо́жий иера́рше.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Горе багатим, насиченим, тим, що сміються, тим, кого хвалять; навпаки, благо тим, котрі терплять всякий наклеп, побиття, грабунки, насильні труднощі - зовсім наперекір тому, як зазвичай судять і відчувають люди! Думки Божі відстоять від помислів людських, як небо від землі (Іс. 55:9). Та і як же інакше. Ми у вигнанні, а вигнанцям не дивні кривди й образи. Ми під єпітимією, а єпітимія і полягає в нестачах та трудах. Ми хворі; а хворим корисніші гіркі ліки. І Сам Спаситель у все життя "не мав, де голову прихилити" (Лк. 9:58) і закінчив його на Хресті — з якого ж дива мати кращу долю послідовникам Його? Дух Христовий — дух готовності все терпіти і благодушно нести все скорботне (2 Кор. 12:10). Утішність, гонор, пишність, достаток чужі його пошуків і смаків. Шлях його лежить безплідною, безвідрадною пустелею. Зразок — сорокарічне мандрування ізраїльтян пустелею. Хто ж іде цим шляхом? Кожен, хто за пустелею бачить Ханаан, "що кипить медом і молоком" (Бут. 17:8, Вих. 3 і багато інших). Під час мандрування свого і він одержує манну, але не від землі, а з неба, не тілесно, а духовно. Уся слава — всередину.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter