4 жовтня 2025

субота · 21 вересня ст. ст.

Сьогодні
Знайдення мощей свт. Димитрія, митр. Ростовського (1752)Перенесення мощей мч. Парфенія на Галичину (1784) (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження)Знайдення мощей прп. Іони Київського (1993) (перехідне святкування в Неділю після Воз­движення)Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130)Прп. Даниїла Шужгорського (ХVI)Прп. Іосифа Заоникіївського (1612)прмч. Маврикія (Полєтаєва)Петра СахаровськогоСщмчч. Іпатія єп. та Андрія пресвітера (близько 730–735)Іоанна Нікольського пресвітерів (1937)

Cедмиця 17-та після П’ятидесятниці · Глас 7 · Посту немає

Субота перед Воздвиженням. Віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього. Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130). Сщмчч. Іпатія єп. та Андрія пресвітера (близько 730–735). Свтт. Ісаакія та Мелетія, єпп. Кіпрських. Мчч. Євсевія і Пріска. Прп. Даниїла Шужгорського (ХVI). Прп. Іосифа Заоникіївського (1612). Знайдення мощей свт. Димитрія, митр. Ростовського (1752). Перенесення мощей мч. Парфенія на Галичину (1784) (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження). Сщмчч. Олександра Федосєєва, Олексія Стабникова, Константина Широкинського, Іоанна Флерова пресвітерів (1918); прмч. Маврикія (Полєтаєва) і з ним мч. Василія Кондратьєва (1937); сщмчч. Валентина Нікольського, Олександра Бєлякова, Іоанна Лазарєва, Андрія Бенедиктова, Петра Сахаровського, Іоанна Нікольського пресвітерів (1937); сщмч. Іоанна Бистрова пресвітера (1938); сщмч. Василія Кримкіна пресвітера (1942). Знайдення мощей прп. Іони Київського (1993) (перехідне святкування в Неділю після Воз­движення). Собор усіх святих воїнів (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження).

Читання Святого Письма

На літургії

ЄвангелієЛк. 4:31-36 (зач. 15)

Святителю

АпостолЄвр. 7:26-8:2 (зач. 318)
ЄвангелієІн. 10:9-16 (зач. 36)

Тропарі та кондаки

Апостолу Кодратуглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столе святы́й Кодра́те,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Я́ко священнонача́льника че́стна и страда́льца тверде́йша,/ вселе́нная прино́сит Тебе́, Го́споди, Кодра́та апо́стола/ и пе́сньми почита́ет честну́ю его́ па́мять,/ прося́щи всегда́ прегреше́ний оставле́ния// тем дарова́тися пою́щим его́, Благоутро́бне.

Святителю Димитрію Ростовськомуглас 8

Тропар, глас 8

Правосла́вия ревни́телю и раско́ла искорени́телю,/ святы́й целе́бниче, и но́вый к Бо́гу моли́твенниче,/ списа́ньми твои́ми бу́их уцелому́дрил еси́,/ цевни́це духо́вная, Дими́трие блаже́нне,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Звезду́ ру́сскую от Ки́ева возсия́вшую,/ и чрез Но́вград Се́верский в Росто́в дости́гшую,/ всю же страну́ сию́ уче́ньми и чудесы́ озари́вшую,/ ублажи́м златослове́снаго учи́теля Дими́трия,/ той бо все́м вся написа́, я́же к наставле́нию,/ да всех приобря́щет, я́коже Па́вел Христу́,// и спасе́т правове́рием ду́ши на́ша.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

(Лк. 4:31-36)

«Якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших» (Ін. 8:24). «Нема іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастись» (Діян. 4:12).

Потрібно одержати відпущення гріхів, а його одержати не можна інакше, як тільки вірою в Сина Божого, Котрий плоттю нас заради розіп'явся, під умовою небажання потурати гріховним звичкам і ділам. Бо коли «согрішаємо, то тільки Його маємо ходатаєм до Отця» (1 Ін. 2:1). Тому, хто дав слово утримуватися від гріхів, треба прийняти благодать Пресвятого Духа, яка сприяє. А вона на землю зійшла після того, як Господь, вознісшись, сів праворуч Бога Отця. І дається вона лише тому, хто вірує в цю дивовижну ікономію нашого спасіння та з цією вірою приступає до Божественних таїнств, установлених у Святій Церкві Господній через апостолів. Так, хто не вірує в Господа, як Він є, той не може бути чистим від гріхів. Не очистившись від них, він і помре в них; а померши, і суд прийме за всією тяжкістю їхньою. Хто хоче зробити комусь добро вічно цінними благодіяннями, понаправляй його у вірі в Господа, вірі істинній, яка не допускає мудрувань і вагань. Тих же, які прямо чи побічно розладнують віру в Господа, треба вважати віковічними лиходіями, бо вони завдають такого зла, котре нічим не можна виправити і сила котрого простягається на всю вічність. Не виправдає їх незнання, бо як не знати тієї істини, котра відома всьому світу? Не виправдають супротивні переконання, бо почни лишень строго перевіряти їх — одразу похитнеш їхню силу, і ні на що потім не зможеш спертися, окрім як тільки на віру в Господа. Відходять від віри ті, які не розбирають, як слід, і засад, і віри, і тих учень, до котрих пристають. Точне дослідження умов спасіння приведе до переконання, що вони здійсненні тільки з Богом, Який воплотився, помер на Хресті і послав на землю Духа Святого. У цьому й полягає сутність віри християнської. Хто щиро так вірує, той ніколи не помре у гріхах своїх, бо він сам у собі носить силу, що приносить помилування. Невіруючий же вже засуджений, бо сам у собі носить засудження.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter