7 серпня 2025
четвер · 25 липня ст. ст.
Успіння прав. Анни, матері Пресвятої Богородиці. Свв. жон Олімпіади диякониси (409) та Євпраксії діви, Тавенської (413). Пам’ять V Вселенського Собору (553). Прп. Макарія Жовтоводського, Унженського (1444). Сщмч. Миколая Удінцева пресвітера (1918); сщмч. Олександра Сaхарова пресвітера (1927); св. Іраїди Тихової спов. (1967).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Праведній Анніглас 4
Тропар, глас 4
Жизнь ро́ждшую во чре́ве носи́ла еси́, Чи́стую Богома́терь,/ Богому́драя А́нно./ Те́мже к прия́тию Небе́сному, иде́же веселя́щихся жили́ще,/ в сла́ве ра́дующися, ны́не преста́вилася еси́,/ чту́щим тя любо́вию/ прегреше́ний прося́щи очище́ние,// присноблаже́нная.
Кондак, глас 2
Прароди́телей Христо́вых па́мять пра́зднуем,/ тех ве́рно прося́ще по́мощи/ изба́витися всем от вся́кия ско́рби, зову́щим:// Бог наш с на́ми, сих прославле́й, я́коже благоволи́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 20:17-28)
Християнство цілком задовольняє і наше прагнення до першості, але як? Зовсім всупереч тому способу, який вживається у світі. Хочеш бути першим? Будь усім рабом, тобто будь перед усіма останнім, і це настільки ж істотно, наскільки істотно налаштовувати життя своє і свою вдачу за прикладом Господа Христа. Господь каже: "Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити, і віддати душу Свою для відкуплення багатьох" (Мф. 20:28). Господь служить, навіть ноги учнів умиває: нема чого, отже, соромитися послужити кому-небудь. Як і чим можеш служи; можливості на кожному кроці: голодного нагодуй, нагого одягни, подорожнього в дім введи, хворого відвідай і навіть доглянь за ним, і тому, хто потребує всякої іншої допомоги, не відмов. І не тілу тільки, а й душі іншого послужи: напоум, пораду подай, книжку хорошу вкажи, утіш, підкріпи. І слово - могутній засіб допомагати; у ньому душа виходить і, поєднуючись із іншою, сили їй додає.
Ще 2 думки
(Лк. 12:13-15,22-31)
"Хто поставив Мене судити чи ділити вас?" (Лк.12:14) — сказав Господь тому, хто просив про розподіл із братом своїм. Потім додав: "не турбуйтеся, що... їсти і пити і у що одягнутися" (Лк. 12:22,29). Раніше ж навчав: "залиште мертвим ховати своїх мерців" (Лк. 9:60); іншим разом переконував, що "краще не одружуватися" (Мф. 19:10-12). Отже, увага і серце християн, що відхиляються від усього житейського, і свобода від розмов і пут житейських становлять одну з рис духу християнства.
Те, що Господь благословляє шлюб і стверджує його нерозривність, що відновлює силу заповіді, яка визначає стосунки батьків і дітей, і залишає своє значення за державною владою і громадськими порядками, не викреслює цієї риси і не дає християнам права ухилятися від збереження її та закріплення в серці. Порівняй те й інше — і побачиш, що на тобі лежить обов'язок, за всього житейського ладу, тримати серце своє безжитейським.
Як же це? Виріши сам своїм життям; у цьому вся практична мудрість. Господь скеровує до вирішення цього таким правилом: "шукайте насамперед Царства Божого" (Мф. 6:33, Лк. 12:31). Зверни всю турботу на те, щоб запанував Бог у тобі, — і все житейське втратить для тебе в'яжучу і обтяжливу чарівність. Тоді будеш вести справи свої зовні, а внутрішнім твоїм, твоїм серцем, буде володіти щось інше. Але якщо, внаслідок цього, народиться рішучість припинити і це зовнішнє відношення до житейського — не будеш у збитку: станеш ближче до мети, яку дасть тобі віра Христова.
«Нема нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б» (Лк. 8:17). Отож як би не ховалися ми зі своїми поганими ділами, незалежно від нас ведеться їхній запис, який свого часу і пред’явлено буде. Що ж це за хартія, на якій пишеться цей запис? Совість наша. Змушуємо ми її інколи мовчати — вона і мовчить. Але хоч і мовчить, а свою справу робить, веде найточніший літопис діл наших. Як же бути, якщо там записано багато поганого? Треба витерти написане. Чим? Слізами покаяння. Ці сльози все змиють, і сліду жодного не залишиться від того поганого, що було записано. Якщо ж не змиємо, то на суді доведеться самим перечитати все написане. А позаяк тоді правда володарюватиме у свідомості, то самі ж і суд собі виголосимо, а Господь затвердить його. Тоді буде рішення безапеляційне, бо кожен сам себе засудить, до інших же і діла нікому не буде. І все це здійсниться миттєво: поглянеш — і побачиш, що ти таке; і від Господа всюдисущого одразу ж почуєш підтвердження суду; а потім усьому кінець…
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter