29 грудня 2022

четвер · 16 грудня ст. ст.

Сьогодні

Cедмиця 29-та після П’ятидесятниці · Глас 3 · Різдвяний піст

Прор. від 12-ти Агея (500 р. до Р. Х.). Мч. Марина (III). Блж. цариці Феофанії (893–894). Прп. Софії Суздальської (1542). Блж. Іоанна Босого (1849). Сщмч. Володимира Алєксєєва пресвітера (1918); сщмчч. Аркадія (Остальського), єп. Бежецького, Ілії Чередєєва, Павла Фаворитова, Феодосія Болдирева, Володимира Дамаскіна, Олександра Колоколова, Петра Зинов’єва пресвітерів, прмч. Макарія (Смирнова) ієромонаха (1937).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолЄвр. 7:1-6 (зач. 315)
ЄвангелієМк. 9:10-16 (зач. 39)

Тропарі та кондаки

Пророку Агеюглас 2

Тропар, глас 2

Проро́ка Твоего́ Агге́я па́мять, Го́споди, пра́зднующе,/ тем Тя мо́лим:// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 4

Просвети́вшееся ду́хом чи́стое твое́ се́рдце,/ проро́чества бысть светле́йшаго прия́телище:/ зри́ши бо, я́ко настоя́щая, дале́че су́щая;/ сего́ ра́ди тя почита́ем,// проро́че блаже́нне Агге́е сла́вне.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мк. 9:10-16)
Історія тече і, здається, невблаганно визначає окремі події. Скільки було підготовок до прийняття Спасителя!.. Нарешті, прийшов найближчий Його дороговказ, Іоанн, але що вийшло? З Іоанном "вчинили... як хотіли"; і Син Людський принижений і постраждав (Мк. 9:12-13). Перебігу подій не можна було переломити: він узяв своє. Так і завжди поточна історія все захоплює слідом за собою. Питається тепер: де ж свобода? І що вона таке за такого порядку подій? Не більше, як привид. Так зазвичай міркують фаталісти. Але ця всевизначальна необхідність перебігу подій тільки гадана; на ділі всі події людські, і загальні, і окремі, — плід вільних починань людини. Загальне тече саме так тому, що всі або більшість того хочуть; і окреме узгоджується із загальним, тому що той і інший зокрема того хочуть. Доказ тому очевидний: серед доброго загального буває окреме погане; і серед поганого загального буває окреме добре. І ще: серед міцно сформованого загального зароджується окреме, яке, розростаючись і зміцнюючись дедалі більше, пересилює колишнє загальне і займає його місце. Але це окреме завжди справа свободи. Що спільного у християнства з характером часу, в який воно зачалося? Воно засіяне кількома особами, які не були породженням необхідної течії історії; воно привертало охочих, міцно розширювалося і стало спільною справою тогочасного людства, а все-таки воно було справою свободи. Те саме і в поганому напрямку: як розбестився Захід? Сам себе розбестив: почали замість Євангелія вчитися в язичників і переймати в них звичаї — і розбестилися.* Те саме буде і в нас: почали ми вчитися у відпалого від Христа Господа Заходу, і перенесли в себе дух його, скінчиться тим, що, подібно до нього, відступимося від істинного християнства. Але в усьому цьому нічого немає такого, що б визначало майбутнє попри наш особистий вибір: захочемо — і проженемо західну темряву; не захочемо — і зануримося, звісно, в неї.
*Святитель Феофан тут має на увазі матеріалістичний і атеїстичний погляд на світ і людину, який тоді саме поширився у європейській філософії.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter