5 листопада 2022

субота · 23 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Апoстола Якова, брата Господньогo по плоті
Апoстола Якова, брата Господньогo по плоті
Прп. Єлисея Лавришевського
Прп. Єлисея Лавришевського
Перенесення мощей прав. Якова Боровицького, Новгородського чудотворця
Перенесення мощей прав. Якова Боровицького, Новгородського чудотворця
Сщмчч. Миколая Агафоникова
Сщмчч. Миколая Агафоникова
Миколая Архангельського
Миколая Архангельського
Єміліана Гончарова
Єміліана Гончарова
Созонта Решетилова пресвітерів
Созонта Решетилова пресвітерів
Володимира Амбарцумова
Володимира Амбарцумова
Олександра Соловйова
Олександра Соловйова

Cедмиця 21-ша після П’ятидесятниці · Глас 3 · Посту немає

Димитріївська батьківська субота (перехідне святкування в суботу перед 26 жовтня). Апoстола Якова, брата Господньогo по плоті (близько 63). Свт. Ігнатія, патр. Константинопольського (877–878). Прп. Єлисея Лавришевського (близько 1250). Перенесення мощей прав. Якова Боровицького, Новгородського чудотворця (1544). Сщмчч. Миколая Агафоникова, Володимира Амбарцумова, Олександра Соловйова, Миколая Архангельського, Єміліана Гончарова і Созонта Решетилова пресвітерів (1937); прмц. Євфросинії Тимофєєвої (1942).

Читання Святого Письма

На літургії

За упокій

Апостол1Сол. 4:13-17 (зач. 270)
ЄвангелієІн. 5:24-30 (зач. 16)

Рядове

Апостол2Кор. 3:12-18 (зач. 174)
ЄвангелієЛк. 7:1-10 (зач. 29)

Апостолу

АпостолГал. 1:11-19 (зач. 200)
ЄвангелієМф. 13:54-58 (зач. 56)

Після утрені й літургії звершуються панахиди

Тропарі та кондаки

Апостолу Яковуглас 2

Тропар, глас 2

Я́ко Госпо́день учени́к, восприя́л еси́ пра́ведне, Ева́нгелие,/ я́ко му́ченик, и́маши е́же неопи́санное,/ дерзнове́ние я́ко бра́т Бо́жий,/ е́же моли́тися, я́ко иера́рх:// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

О́тчее Единоро́дное Бог Сло́во,/ прише́дшее к нам в после́дняя дни,/ Иа́кове Боже́ственне,/ пе́рваго тя показа́ Иерусали́млян па́стыря и учи́теля/ и ве́рнаго строи́теля та́инств духо́вных:// те́мже тя вси́ чти́м, апо́столе.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 5:24-30)
«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.

Ще 1 думка

(Мф. 13:54-58)
Жителі Назарету не повірили слову Господа через те, що, живучи серед них, Він не мав у зовнішньому Своєму становищі світлості, яка приваблювала б, і показності, яка викликала б мимовільну повагу. Ми знаємо, хто Він, говорили вони; бути не може, щоб у Ньому було щось надзвичайне. Це, однак, не спонукало Господа прийняти переконливу зовнішність. І Сам Він весь час залишався вкрай простий за зовнішністю, і апостоли потім поводилися так само, а потім і всі істинні їхні послідовники і наслідувачі були такими ж. Чому так? Тому, що не можна винайти такої зовнішньої світлості, яка б цілком відповідала світлу життя у Христі Іісусі. І визнано: краще тримати зовнішність найменшої вартості, щоб вона собою не загороджувала внутрішнього. Той, хто має очі, дивись прямо на внутрішнє, не зупиняючи уваги своєї на зовнішності. Св. ап. Павло висловився так: «цей скарб ми носимо в глиняних посудинах» (2 Кор. 4:7).

Якби подивитися, якими були за зовнішністю особи, перед якими ми тепер благоговіємо і яких кличемо в молитвах, — очам ми своїм не повірили б: такі вони були прості. Але й досі той, хто пізнає, що таке життя у Христі Іісусі, відкидає зовнішність і весь звертається всередину. Тому саме собою перше падає, а останнє підноситься і росте. Навіть у багатьох буває так, що ніхто й не помічає цієї світлості внутрішньої, ні навіть той, хто нею володіє. Зле око людське; йому й не показують істинно доброго, поки воно може зашкодити йому.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter