Священномученик Созонт Решетилов, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 23-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне) / у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці — Собор Уманських святих (перехідне)
Священномученик Созонт народився 21 вересня 1894 року в селі Кочержинці Уманського повіту Київської губернії в сім’ї селянина Федора Решетилова. Після закінчення церковнопарафіяльної школи він вступив послушником у монастир. Там він пробув до 1915 року, коли був призваний до діючої армії. Созонт Федорович прослужив у званні молодшого унтер-офіцера до 1918 року.
Того ж року Созонт Федорович одружився з Катериною Степанівною Таргонською, глибоко віруючою дівчиною із благочестивої сім’ї. Вирішивши обрати служіння священника, він закінчив пастирські курси і 1921 року був висвячений на диякона до Олександро-Невського собору в Умані. У грудні 1921 року диякон Созонт був рукопокладений на священника до Миколаївської церкви села Коржовий Кут Уманського повіту Київської губернії. 1924 року він був переведений до села Томашівка Черкаського повіту.
У 1928 році влада заарештувала отця Созонта за несплату податків і засудила на три місяці ув’язнення. 1930 року церква була владою закрита, і отець Созонт залишився без парафії. Наступного року його призначили служити до храму села Сичівка Христинівського району Київської області, а потім він став служити в рідному селі Кочержинці.
Але тут він пробув недовго. Причиною цього стали гоніння на Церкву, що посилилися, а також конфлікт з сім’єю улюбленої сестри. До цього часу вона вийшла заміж за одного із партійних керівників району. Не раз отець Созонт розмовляв про віру з її чоловіком, але попри всі зусилля священника той залишився непохитним у своєму безбожництві.
1932 року отець Созонт переїхав до Московської області і став служити в Микільському храмі села Мішино Зарайського району. За свідченням усіх, хто знав отця Созонта, він був людиною переконаною у вірі та ревним пастирем, який вів праведне життя.
Після ухвалення безбожною владою рішення про нещадні гоніння на Православну Церкву співробітники НКВС у Зарайську стали збирати лжесвідчення проти священника. Один із таких лжесвідків показав, нібито отець Созонт прилюдно виступав проти закриття храму і говорив: “Радянська влада нас кругом пограбувала. Вимагає заплатити непосильний податок з тією метою, щоб закрити церкву. Православні, ви ж знаєте, що церква нам потрібна, у ній ми можемо показати свою відданість Богу, і тому прошу вас надати допомогу у сплаті податку. Радянська влада під усілякими причинами позбавляє нас права на відправлення релігійних треб”.
21 жовтня 1937 року близько першої години ночі в будинок до священника прийшли три співробітники НКВС і заарештували його. Отець Созонт зустрів їх спокійно, він був уже давно готовий до арешту. Протягом трьох днів священника допитували у в’язниці міста Зарайська. На допитах отець Созонт усі висунуті проти нього звинувачення в антирадянській і контрреволюційній діяльності категорично відкинув. Після допитів його було перевезено до в’язниці в місті Коломні.
3 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Созонта на розстріл. Священник Созонт Решетилов був розстріляний 5 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.