...

Священномученик Олександр Соловйов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 23-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне)

Священномученик Олександр Іванович Соловйов народився 1893 року в селі Богородському Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священника. Закінчивши два класи Московської духовної семінарії, він служив псаломщиком.

1921 року Олександр Іванович був висвячений на священника до Богородице-Казанського храму села Корольовка Мелекеського повіту Самарської губернії. З 1924 року він служив у Преображенській церкві села Сляднєво Волоколамського району Московської області. Парафіянам він запам’ятався як суворий, але справедливий пастир.

Через тяжкі життєві умови отець Олександр з сім’єю переживали крайню скруту і поневіряння. Вони змушені були ходити до лісу збирати гриби і заготовляти вербове коріння, яке потім міняли на хліб. Дітей священника, на відміну від дітей колгоспників, у школі не годували, і бувало, що вони плакали від голоду.

1936 року храм у селі було закрито, і тільки завдяки клопотанням отця Олександра 1937 року богослужіння в церкві відновилися. Це стало великою відрадою для священника і парафіян.

У жовтні 1937 року отця Олександра заарештували й ув’язнили в місті Волоколамську. Знайшлися недоброзичливці, які свідчили про те, що отець Олександр нібито налаштований проти радянської влади. Священнику закидали антирадянську агітацію. Однак на допиті отець Олександр відкинув усі звинувачення.

3 листопада 1937 року трійкою НКВС отець Олександр був засуджений на розстріл. Він був розстріляний 5 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.

У 2000 році священномученик Олександр Соловйов був прославлений в лику святих.