Місяця серпня на 14-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця листопада на 5-й день — пам’ять отців Помісного Собору Руської Православної Церкви 1917–1918 років Преподобномученик Матфей, у миру Михайло Володимирович Померанцев, народився 28 травня 1881 року у сім’ї священника села Толмачово Брянського повіту Орловської губернії. Початкову освіту здобув у Другому Орловському духовному училищі, яке закінчив за I розрядом у 1896 році. Потім продовжив навчання в Орловській духовній семінарії, яку також закінчив з відзнакою у 1902 році. Після семінарії Михайло став студентом Київської духовної академії, де навчався з 1902 до 1906 року. Рішенням Вченої ради КДА в 1906 році…

Місяця серпня на 14-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця листопада на 5-й день — пам’ять отців Помісного Собору Руської Православної Церкви 1917–1918 років Священномученик Василій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, в миру Василій Дмитрович Богоявленський, народився в лютому 1867 року в селі Старе Сеславино Тамбовської губернії в сім’ї священника. У 1888 році він закінчив Тамбовську духовну семінарію. Після висвячення в сан ієрея в 1890 році отець Василій служив у церкві села Овсянки Тамбовської єпархії. У 1896 році він вступив до Казанської духовної академії, яку закінчив 1900 року. 1907 року отець Василій був удостоєний ступеня магістра богослов’я за дисертацію…

Місяця серпня на 14-й день Священномученик Маркел, єпископ Апамейський, народився від знатних батьків на острові Кіпрі. Здобувши гарну освіту, він обіймав високі громадянські посади, дивуючи всіх чистотою життя, лагідністю, милосердям і красномовством. Близько 375 року, залишивши дружину з дітьми, святий віддався пустельному чернечому життю в Сирії. Жителі Апамеї, привівши його до міста нібито в якійсь корисній справі, обрали його єпископом. Святитель вирізнявся ревністю в боротьбі з язичництвом. Зі сказання Феодорита Кірського відомо, що, отримавши від святого благовірного царя Феодосія Великого (379–395 рр.) дозвіл зруйнувати міцно складений храм Юпітера в Апамеї, святий Маркел не знав, як це зробити. Один працівник обіцяв допомогти йому. Він підрив три величезні колони, підпираючи їх до…

Місяця серпня на 14-й день Пророк Михей, шостий із дванадцяти малих пророків, походив із племені Іудиного і був родом із міста Морасфи, на південь від Єрусалима, тому його називають Морасфитянином. Своє пророче служіння він розпочав близько 778 року до Різдва Христового і проходив його майже п’ятдесят років за царів іудейських Іоафама, Ахаза і благочестивого праведного Єзекії (721–691 рр. до Різдва Христового). Святий Михей був сучасником пророка Ісаї. Викриття і передбачення пророка Михея стосувалися як Іудейського, так і Ізраїльського царств. Він передбачав лиха, що загрожували Ізраїльському царству під час його руйнування, та Іудеї під час навали царя Сеннагеріма Ассирійського. Йому ж належить пророцтво про народження Спасителя світу: «І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи…

Місяця серпня на 15-й день Слово «успіння» можна перекласти як «сон» або «смерть» — так у Церкві називають день смерті Пресвятої Богородиці. Святе Письмо нічого не говорить нам про життя Пресвятої Богородиці після Воскресіння Христового, тому про Успіння Богородиці ми знаємо із двох латинських трактатів V століття й із послання Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Церква вірує, що ці джерела зберігають основу того Передання, яке жило в ранній Церкві. Згідно з Переданням Церкви, Матір Божа перед Своїм Успінням жила в Єрусалимі, проповідуючи Господа нарівні з апостолами. Одного разу під час молитви Діва Марія побачила Архангела Гавриїла, який колись сповістив Їй велику радість, що Їй судилося стати Матір’ю Спасителя світу. Цього разу Архангел повідомив,…

Місяця серпня на 13-й день Страсна ікона Пресвятої Богородиці отримала назву від того, що біля лику Матері Божої зображуються два Ангели зі знаряддями страстей Господніх. Про прославлення ікони відомо таке: одна благочестива жінка, Катерина, після одруження почала піддаватися нападам і біснуванню: втратила розум, тікала до лісу й неодноразово робила замах на самогубство. У хвилини просвітлення вона молилася Матері Божій і дала обітницю в разі зцілення вступити в монастир. Після одужання вона згадала про обітницю лише через довгий час, відчула страх і від душевного хвилювання злягла в ліжко. Тричі являлася їй Пресвята Богородиця, наказуючи хворій йти до Нижнього Новгорода і купити в іконописця Григорія Її ікону для молитви. Виконавши це, Катерина…

Місяця серпня на 13-й день На Семистрільній іконі Пресвята Богородиця зображується без Богонемовляти, схилила Свою главу до правого плеча і пронизана в груди сімома стрілами або мечами, з яких чотири розташовані з лівого боку, а три – з правого. Таке зображення Божої Матері ще трапляється на іконі “Пом’якшення злих сердець”, або “Симеонове прорікання”, на якій тільки мечі розташовані дещо інакше: по три праворуч і ліворуч, а сьомий – знизу. Самій Семистрільній іконі не менше 600 років. Довгий час святий образ перебував на повороті сходів дзвіниці церкви на честь апостола Іоанна Богослова (поблизу Вологди). Звернену ликом донизу ікону приймали за звичайну дошку, по якій ходили, поки не було видіння розслабленому в…

Місяця серпня на 13-й день Мінську ікону Пресвятої Богородиці наприкінці X століття було перенесено святим рівноапостольним князем Володимиром із Корсуні до Києва та поставлено в Десятинній церкві (пам’ять освячення церкви 996 року – 12 травня), в якій вона й перебувала понад 500 років. У 1500 році, під час взяття Києва ханом Менглі-Гіреєм, якийсь татарин, зірвавши з чудотворної ікони ризу і прикраси, кинув її в Дніпро. Через деякий час святий образ Цариці Небесної чудесним чином з’явився в Мінську на річці Свіслочі. Ікону, що пристала до берега, оточену надзвичайним світлом, урочисто перенесли в церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходилася в замку мінських удільних князів. Це сталося 13 серпня 1500 року,…

Місяця серпня на 13-й день Василь Опанасович Александрін народився 8 лютого 1872 року в селі Вертелім Інсарського повіту Пензенської губернії (згодом Старошайгівський район республіки Мордовія). З різних спогадів, що збереглися, ми можемо зробити висновок, що Василь Опанасович був людиною ґрунтовною в усьому. До революції він мав велике міцне господарство: йому належало 10 га власної землі і він орендував ще до 70-80 га; худоби тримали вдосталь (3-4 коні, 5 корів, 40 овець); у справах йому допомагали двоє постійних робітників і щорічно наймалося 10-15 сезонних робітників. Сім’я у Василя Опанасовича теж була чимала: дружина і троє дітей. Односельці поважали Василя Опанасовича, і 1918 року парафіяльними зборами його було обрано псаломщиком до храму…

Місяця серпня на 13-й день 14 жовтня 1888 року в селі Бєлєніцино Володимирської губернії, в бідній селянській родині Івана Архипова народився хлопчик Яків. З дитячих років полюбивши Господа, він був обдарований прекрасним голосом. Будучи ще юним отроком, він вирішив покинути рідну домівку. До 1914 року він “ходив по різних церквах як церковний півчий”, а потім служив псаломщиком у Пошехонському і Даниловському повітах, викладав спів в училищі с. Єрмаково. Єрмакове. Там він зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Ганною Миколаївною. У 1919 році Яків був призваний до Червоної армії. І тут Господь беріг своє чадо – він служив керівником хорової секції. Після демобілізації Яків Архипов прийняв священний сан, і 1921 року його…

Місяця серпня на 13-й день Священномученик Микола Петрович Орлов народився 15 лютого 1881 року в селі Рибниці Більше-Сольського повіту Костромської губернії в потомственій священичій родині. Після закінчення Ярославської Духовної семінарії, Микола отримав призначення в село Петропавлівське, кілометрів за п’ятнадцять від Рибниць – викладати в народному училищі. Майбутній священномученик одружився і 1911 року прийняв священний сан, будучи приписаним до церкви рідного села. У цій церкві і в сусідньому селі Бор служило кілька поколінь Орлових – загалом понад сто років: хрестили, вінчали, соборували практично все місцеве населення. Батько священномученика протоієрей Петро Гур’євич прослужив у рибницькій церкві 44 роки, його синові так довго прослужити не судилося. Коли в лихі 1930-ті на отця Миколу…