-
Слово про відновлення храму Воскресіння Христового, що в Єрусалимі
Місяця вересня в 13-й день Сьогодні святкуємо відновлення нового преславного і превеликого храму в Єрусалимі. Не того що цар Соломон на горі Аморія створив, але того що благочестивий цар Константан із достохвальною матір’ю своєю Оленою на горі Голготі предивно влаштував, і місце святе, опоганене ідольським нечестям, очистив та обновив. Бо після вільної Христової муки та воскресіння і на небеса вознесіння те святе місце, на якому здійснилося наше спасіння, було ненавиджене і поганене людьми христоненависними; найбільше Адріян-цар нечестивий усі святі місця осквернив бісівськими ідолами та жертвами. Коли ж бо замість прегарного міста Єрусалима, розореного Титом, створено місто, на ім’я своє назване Єлія (він-бо так називався Єлія Адріян), тоді він повелів гріб…
-
Житіє і страждання святого священномученика Автонома
Місяця вересня в 12-й день Однакове є зло, коли говорити, що не годиться, і коли мовчанню віддавати те, що є корисне й чесне, і як шкодить думці слухачів вимовлене нечесне, так і замовчування добрих діянь святих позбавляє благочестивих користі, через це блаженне житіє святого Автонома не мовчанням замислив покрити, а подбав писанням віддати для слухання благочестивим. Був-бо той блаженний муж Автоном прикрашений єпископською честю в Італії в Діоклитіянове царство, а що настало люте гоніння на християн, пом’янув Христові слова, сказані в Євангелії: “А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого”, тож, залишивши Італію, переїхав у Бітинію і за Божим скерунком досяг одного міста, що називалося Сореос, там…
-
Пам’ять преподобного Євфросина
Місяця вересня в 11-й день Преподобний отець наш Євфросин од простих батьків був народжений, але доброродних перевищив добрими ділами. Численні-бо люди із висотою доброродства свого без добрих справ у глибину пекельну впадають, простії ж із смиренням добродійним своїм виносяться посеред Божого раю, як і цей преподобний Євфросин у раї був бачений, а яким життям у рай поселився, почуйте. У монастирі служив братії у поварні, служив не як людям, а як Богові у великому смиренні й повинуванні, працюючи в послушанні день і ніч, молитви й посту ніколи не залишаючи, терпіння його було невимовне: біди-бо, лайка, наруга й часті докуки прийняв; вогонь розпалюючи природний, розпалювався духовним вогнем любові Божої і палаючим серцем…
-
Житіє святої Пульхерії, цариці
Місяця вересня в 10-й день Аркадій, цар грецький, умираючи, залишив малого сина свого Теодосія, що мав вісім років, і три дочки: Пульхерію, Аркадію та Марину. Була ж бо Пульхерія літами старша брата, вельми премудра й цнотлива, її промисел Божий, як дар превеликий, дарував Грецькому царству в поміч юному Теодосію, на захист же православ’я, що в той час непокоїли єретики. Вона, маючи розум, що перевищував її літа, прийнята братом була у співцарювання і августою учинена — було їй тоді літ шістнадцять, коли прийняла владу царську, не жіночим розумом, а чоловічою мудрістю почала правити Грецьким царством, її ж премудрості та розуму цілий світ дивувався. Від Бога-бо мала це дарування чистоти не заради…
-
Житіє і страждання святих мучениць Минодори, Митродори та Німфодори
Місяця вересня в 10-й день Три діви Тройці святій себе в дар принесли: Минодора, Митродора та Німфодора. Інші приносять Богу дари від зовнішнього майна свого, як колись три східні царі золото, ливан та смирну; вони ж бо принесли дари від внутрішніх скарбів: принесли душу, як золото, не тлінним золотом відкуплену, але чесною Кров’ю, Агнця непорочного, принесли совість чисту, як ливан: кажучи з апостолом: “Ми-бо Христова запашність”. Тіло ж у нетлінному дівстві своєму на рани за Христа давши, принесли його в дар Богу, як смирну, знаючи добре, що Христос не наших тимчасових багатств, але нас самих потребує, за словом Давидовим: “Ти Бог мій”. Оскільки добра нашого не вимагаєш, самих себе тож…
-
Мученики Стратон, Филип, Євтіхіан та Кіпріан
Місяця серпня на 17-й день Мученики Стратон, Філіпп, Євтіхіан та Кіпріан постраждали в Нікомідії. Відвідуючи видовища, вони вчили народ залишити поклоніння ідолам і навернули до Христа багатьох язичників. Імператор, помітивши, що народні видовища почали порожніти, викликав до себе мучеників, які твердо сповідали віру в Христа і були за це віддані звірам. Звірі не зачепили їх, тоді мучеників піддали катуванням і кинули у вогонь († бл. 303).
-
Мучеників Павла, Іуліанії та інших
Місяця серпня на 17-й день Авреліян-цар наказ дав по Вселенній на християн, аби всі приносили богам жертви, а тих, що будуть противитися, щоб позбавляти життя лютими муками. Сам же, пройшовши Ассирію, прийшов до Фінікії і в град Птолемаїду увійшов, щоб усіх християн змусити до ідольської жертви, у той час блаженний Павло зі сестрою своєю Юліянією, побачивши царя, що у град входив, знаменував лице своє хресним знаменням і сказав до Іуліанії: “Будь відважна, сестро моя, і не бійся, Кажу-бо тобі, що велике випробування на християн приходить”. Цар же Авреліян, побачивши Павла, який перехрестився, звелів схопити його і тримати в путах до ранку. Наступного дня, поставивши престол свій на видовищному місці перед…
-
Преподобний Аліпій, іконописець Печерський
Місяця серпня на 17-й день Преподобний Аліпій Печерський народився близько 1065 або 1070 року і є наслідувачем євангеліста Луки. З молодих років Аліпій був відданий батьками на навчання до грецьких иконописців, які прийшли для прикрашання святої Печерської церкви. І він був свідком того дивного дива, яке описане в оповіді про святу Печерську церкву, коли під час робіт іконописців із прикрашання вівтаря в ньому зобразилася сама собою ікона Пресвятої Богородиці, засяяла яскравіше сонця, потім голуб вилетів з її вуст і після довгого літання влетів в уста ікони Спасителя. Він приймає чернечий постриг у Печерському монастирі від ігумена Никона і починає удосконалюватися не тільки в іконописній справі, але і в чернечих подвигах,…
-
Мученик Яков (Гортинський)
Місяця серпня на 16-й день Мученик Яків Іванович Гортинський народився 1899 року. Жив у селищі Гнилиці Автозаводського району Горького, працював механіком при лікарні. У серпні 1937 року разом із преподобномученицею Анною (Єжовою) заарештовано за звинуваченням в «участі у церковній контрреволюційній групі». Винним себе не визнав. 21 серпня 1937 року Особливу трійку УНКВС по Горьківській області засуджено до розстрілу. Страчено 29 серпня і поховано у невідомій могилі. Уславлений Архієрейським ювілейним Собором РПЦ 2000 року.
-
Преподобномучениця Анна (Єжова)
Місяця серпня на 16-й день Преподобномучениця монахиня Анна – у світі Анна Іванівна Єжова – народилася 1885 року в Семенівському повіті Нижегородської губернії. Після ухвалення чернечого постригу вона проживала у селищі Гнилиці в Автозаводському районі, на околиці Нижнього Новгорода. Разом із православними священнослужителями та мирянами матінка була заарештована наприкінці липня – на початку серпня 1937 року як учасниця церковної контрреволюційної групи, яка нібито діяла в Автозаводському районі. Винною себе вона не визнала, відмовилася давати свідчення проти інших заарештованих у цій справі. 21 серпня 1937 року монахиня Анна (Єжова) була розстріляна. Згодом реабілітована. Преподобномученицю було прославлено Архієрейським Собором РПЦ у 2000 році.
-
Священномученик Олександр (Соколов)
Місяця серпня на 16-й день Священномученик Олександр народився 1893 року в селі Озерове Тихвінського повіту Новгородської губернії в сім’ї священика Миколи Соколова. 1915 року він закінчив Новгородську Духовну семінарію і вступив псаломщиком до храму села Єршова Череповецького повіту Новгородської губернії. У 1916 році він був висвячений у сан диякона до храму села Мороцького, а через рік – у сан священика до храму села Озерова, де пройшло його дитинство, де він сприйняв перші навички церковного життя та благочестя. 1924 року о. Олександра було переведено до храму села Єршова, де колись служив псаломщиком. Відразу після встановлення радянської влади почалися гоніння на Російську Православну Церкву. Одна з форм, в яку виливались гоніння, виражалася…
-
Слово на Різдво Пресвятої Богородиці
Місяця вересня в 8-й день Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з…
