Місяця вересня на 16-й день — знайдення мощей / грудня на 11-й день / липня на 15-й день — Собор Київських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Одеських святих (перехідне) Преподобний Кукша Одеський народився 12 (25) січня 1875 року в селі Арбузинка Херсонської губернії в сім’ї благочестивих Кирила і Харитини Величків і у Святому Хрещенні був названий Косьмою. Ще з дитинства преподобний вкусив радість молитви і всім серцем полюбив православне богослужіння. Прагнучи все своє життя присвятити Богу, двадцятирічним юнаком Косьма вирушив у прощу по святих місцях Сходу. Відвідавши Святий Град Єрусалим і Гору Афон, він удостоївся дивовижних знамень і твердо вирішив прийняти чернецтво. Укріплюваний молитвами преподобного старця…

Ікону дуже часто називають вікном у світ Божественного. Кожна ікона – це значно більше, ніж просто образ, адже ікона випромінює благодать Божественної Любові. Новоникитська ікона – це один із найдавніших образів Божої Матері. Вона явилася святому мученикові Никиті в IV столітті. Святий Никита був воїном. Одного разу, ще до прийняття Хрещення, він побачив уві сні Отрока, Який тримав у Своїй руці хрест. Прокинувшись, Никита не міг зрозуміти, що означає це видіння. Раптом на грудях у себе він побачив образ Богородиці з Немовлям, що стоїть на колінах у Матері і тримає в руці хрест. «Це ж зображення я бачив уві сні!». Явлення ікони настільки його вразило, що Никита відразу прийняв святе Хрещення та…

Місяця вересня в 16-й день У царство Діоклитіяна-нечестивого володів од нього Халкидоном антипат Приск. Цей, бажаючи сотворити празника бісові, що зветься Арей, його храм та ідол був у Халкидоні, послав грамоти свої в навколишні міста та села, іменем царським повеліваючи всім зібратися в Халкидон на празник і щоб приніс кожен, хто скільки може, жертву Арею. Погрожував у грамотах своїх великими муками тим, хто б не послухав повеління і не прибув на того празника, його ж час за вісім днів призначив. Коли ж настав установлений день бісівського празника, зібралася велика кількість людей із худобою, яку на жертви привели, і творили празник із торжеством, приносячи в жертву вівці та воли і поклоняючись…

Місяця вересня в 15-й день Коли знамення перемоги, чесний і животворящий хрест Господній, у висоту вознісся, тоді тезоіменитий перемозі святий Микита під знамення те прийшов. Учора-бо святкували Воздвиження хреста святого, що є світові непереможна перемога, нині ж пошановуємо святого Микиту, його ж бо ім’я тлумачиться: “перемога”. Добрий той воїн Ісуса Христа став ніби під хоругвою під хрестом, щоб воювати супроти ворогів хреста святого за честь Розп’ятого на хресті. Хто ж воює за царя земного, хто за своє життя і марнотну славу, хто за тимчасові багатства; Микита ж святий воював за єдиного Господа свого Ісуса Христа, що є Царем усілякій істоті і славою лицю нашому, і багатством, що ніколи не висякне.…

Місяця вересня в 13-й день Після вільного страждання Господа нашого Ісуса Христа і після воскресіння його, і на небо вознесіння, був у Кесарії Палестинській сотник на ймення Корнилій, родом із Італії Трацької. І хоча у тьмі невір’я сущі діла світу мав, цей еллін був подібний життям християнину, бо він, не знаючи Христа, без відання милостинями пошановував: живучи посеред лихого світу, був добродійний, як свідчить про нього Лука, говорячи в Діях: “Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійський. З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню і завжди Богові молився”. Не зневажив Бог таких його добродійностей, благоволив просвітити його…

Найбільшою святинею Зимненського Святогорського Успенського монастиря є чудотворна ікона Божої Матері. Цей образ має таку ж драматичну та багатовікову історію, як і сама обитель, якій він був подарований Хрестителем Русі. Зимненська ікона Божої Матері – одна з найдревніших пам’яток православ’я, свідок доленосних і знакових історичних подій. Літопис говорить, що, завоювавши Корсунь, у 988 році «…послав Володимир [послів] до цесаря Василія і Костянтина, говорячи так: „Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте, дівчину. Тож якщо її не отдасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що сьому вчинив» . Перемовини зі співправителями Константиполя зумовили приїзд до Корсуня принцеси Анни, сестри Василія ІІ. За примхою…

Місяця вересня в 13-й день Сьогодні святкуємо відновлення нового преславного і превеликого храму в Єрусалимі. Не того що цар Соломон на горі Аморія створив, але того що благочестивий цар Константан із достохвальною матір’ю своєю Оленою на горі Голготі предивно влаштував, і місце святе, опоганене ідольським нечестям, очистив та обновив. Бо після вільної Христової муки та воскресіння і на небеса вознесіння те святе місце, на якому здійснилося наше спасіння, було ненавиджене і поганене людьми христоненависними; найбільше Адріян-цар нечестивий усі святі місця осквернив бісівськими ідолами та жертвами. Коли ж бо замість прегарного міста Єрусалима, розореного Титом, створено місто, на ім’я своє назване Єлія (він-бо так називався Єлія Адріян), тоді він повелів гріб…

Місяця вересня в 12-й день Однакове є зло, коли говорити, що не годиться, і коли мовчанню віддавати те, що є корисне й чесне, і як шкодить думці слухачів вимовлене нечесне, так і замовчування добрих діянь святих позбавляє благочестивих користі, через це блаженне житіє святого Автонома не мовчанням замислив покрити, а подбав писанням віддати для слухання благочестивим. Був-бо той блаженний муж Автоном прикрашений єпископською честю в Італії в Діоклитіянове царство, а що настало люте гоніння на християн, пом’янув Христові слова, сказані в Євангелії: “А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого”, тож, залишивши Італію, переїхав у Бітинію і за Божим скерунком досяг одного міста, що називалося Сореос, там…

Місяця вересня в 11-й день Преподобний отець наш Євфросин од простих батьків був народжений, але доброродних перевищив добрими ділами. Численні-бо люди із висотою доброродства свого без добрих справ у глибину пекельну впадають, простії ж із смиренням добродійним своїм виносяться посеред Божого раю, як і цей преподобний Євфросин у раї був бачений, а яким життям у рай поселився, почуйте. У монастирі служив братії у поварні, служив не як людям, а як Богові у великому смиренні й повинуванні, працюючи в послушанні день і ніч, молитви й посту ніколи не залишаючи, терпіння його було невимовне: біди-бо, лайка, наруга й часті докуки прийняв; вогонь розпалюючи природний, розпалювався духовним вогнем любові Божої і палаючим серцем…

Місяця вересня в 10-й день Аркадій, цар грецький, умираючи, залишив малого сина свого Теодосія, що мав вісім років, і три дочки: Пульхерію, Аркадію та Марину. Була ж бо Пульхерія літами старша брата, вельми премудра й цнотлива, її промисел Божий, як дар превеликий, дарував Грецькому царству в поміч юному Теодосію, на захист же православ’я, що в той час непокоїли єретики. Вона, маючи розум, що перевищував її літа, прийнята братом була у співцарювання і августою учинена — було їй тоді літ шістнадцять, коли прийняла владу царську, не жіночим розумом, а чоловічою мудрістю почала правити Грецьким царством, її ж премудрості та розуму цілий світ дивувався. Від Бога-бо мала це дарування чистоти не заради…

Місяця вересня в 10-й день Три діви Тройці святій себе в дар принесли: Минодора, Митродора та Німфодора. Інші приносять Богу дари від зовнішнього майна свого, як колись три східні царі золото, ливан та смирну; вони ж бо принесли дари від внутрішніх скарбів: принесли душу, як золото, не тлінним золотом відкуплену, але чесною Кров’ю, Агнця непорочного, принесли совість чисту, як ливан: кажучи з апостолом: “Ми-бо Христова запашність”. Тіло ж у нетлінному дівстві своєму на рани за Христа давши, принесли його в дар Богу, як смирну, знаючи добре, що Христос не наших тимчасових багатств, але нас самих потребує, за словом Давидовим: “Ти Бог мій”. Оскільки добра нашого не вимагаєш, самих себе тож…