-
Священномученик Олексій(Великосільський) пресвітер
Місяця серпня на 17-й день Олексій Олександрович Великосільський народився в сім’ї священнослужителя в 1865 р. Після закінчення в 1888 р. Ярославської Духовної Семінарії служив псаломщиком, учителем і законоучителем місцевої церковно-парафіяльної школи при церкві Походження Чесних древ Животворного Хреста Господнього села Красного на Шексне Мологського повіту Ярославской губернии (затоплено під час створення Рибинського водосховища). Олексій Олександрович одружився з Зінаїдою Арсеніївною 1870 р. н. і 9 червня 1891 р. був висвячений на священика до церкви Смоленської ікони Божої Матері села Микільське-на-Тропі Рибинського повіту. Виконував обов’язки завідувача та законовчителя Оболтинської школи грамоти. У квітні 1903 року згідно з проханням переміщений до Спаської церкви села Івашеве Ростовського повіту (нині — Іллінського району Іванівської області),…
-
Преподобний Пимен Угреський
Місяця серпня на 17-й день Преподобний Пімен (у світі Петро Дмитрович М’ясников) народився 10 серпня 1810 року у місті Вологді. Батьки його, Дмитро Опанасович та Авдотья Петрівна, були люди благочестиві, чесні та заможні, походили з торговельного стану. Коли Петру минуло сім років, його вчили грамоті. Народних училищ на той час у Вологді не було, і діти людей середнього класу навчалися грамоті, де доведеться. Неподалік будинку М’ясникових жила одна бабушка – Крилова, з духовного звання, зирянка з міста Микільська. Коли Петру було років десять-одинадцять і він міг вільно читати, він взявся за читання Біблії великого і чіткого друку єлизаветинських часів, що був у батьківському домі. Читання божественної книги мало на нього…
-
Преподобний Іона Київський
Місяця січня на 9-й день / у Неділю після Воздвиження — знайдення мощей (перехідне) Преподобний Іона Київський, учень преподобного Серафима Саровського і постриженик Білобережної пустині в Брянську, був видатним подвижником XIX – початку XX століть. Сподобившись особливого видіння Спасителя й Божої Матері, він, за Їхнім благословенням, заснував у Києві Свято-Троїцький монастир, який вже за життя старця стали називати ще й Іонинським. Молитовник за всю православну Русь, святий Іона отримав дар прозорливості, був духівником численних мирян. У Києві, колисці чернецтва Русі, він відроджував ті чернечі традиції, які з певних історичних обставин були порушені у багатьох київських монастирях. Прожив преподобний Іона понад сто років і спочив 1902 року. Поховали подвижника в усипальниці…
-
Святий благовірний князь Феодор Смоленський і його чада кнн. Давид і Костянтин
В 1260р. благовірний князь Феодор одружився на Марії Василівні, дочці святого князя Василія Ярославського, і став князем Ярославським. В них народився син Михаїл, але в скорому часі Феодор овдовів. Багато часу він проводив у військових походах, а сина виховувала теща, княгиня Ксенія. Слід зазначити, що з часів святого Олександра Невського (+ 1263 р.) хани Золотої Орди, бачачи незламну духовну і військову силу православної Русі, були змушені змінити своє ставлення до неї, стали залучати руських князів до союзу, звертаючись до них за військовою допомогою. Це сприяло християнизації великої кількості земель. І вже в 1261 році стараннями святого благовірного князя Олександра Невського в Сараї, столиці Золотої орди була заснована єпархія Православної Церкви.…
-
Благовірний великий князь Ігор Київський і Чернігівський, чудотворець
Місяця червня на 5-й день — перенесення мощей / вересня на 19-й день / у першу суботу після 29 червня — Собор Чернігівських святих (перехідне) / місяця липня на 15-й день — Собор Київських святих / вересня на 20-й день — Собор Брянських святих / вересня на 22-й день — Собор Тульських святих Середина XII століття була для Русі скорботним часом безперервних міжусобних війн за Київське князювання двох князівських угруповань — Ольговичів і Мстиславичів. Усі вони були близькими, усі були правнуками Ярослава Мудрого. Мстиславичі називалися відповідно до імені свого батька — святого Мстислава Великого (+ 1132 р.), сина Володимира Мономаха (звідси інша їхня назва «Мономашичі»). Ольговичі ж називалися відповідно до…
-
Чудотворна ікона Божої Матері «Барська»
Протягом ось уже 300 років являє чудеса зцілення й милості Божої Матері до всіх стражденних, які приходять до неї у своїх скорботах та молитвах. Древній переказ оповідає, що з XVII століття цей старовинний образ перебував на Поділлі в Барському чоловічому православному монастирі, зведеному в дрімучому лісі. Святиня зберігалася тут у дерев’яному храмі до того моменту, поки монастир не був зруйнований і розорений поляками. В XVIII столітті уніатські ченці відродили монастир у самому місті Барі. Про те, що ікона перебувала тут, свідчить літопис Барського чоловічого монастиря за 1723 рік. В описі розповідається, що в головному вівтарі стоїть в особливій ніші під срібнопозолоченою ризою ікона Богоматері, Котра тримає на руках Дитину Христа.…
-
Молченська ікона Божої Матері (1405)
Про обставини явлення Молченської ікони Божої Матері переказ розповідає наступне. На початку XIV століття з розорених татарами київських околиць прийшли в землю путивльську два іноки і оселилися в тихому й пустельному місці – в печері на Чудній горі поблизу Молченського болота. Відлюдники принесли з собою чудовий образ Пресвятої Богородиці. Після смерті ченців їх поховали у влаштованій ними печері. Це місце було пустельним і диким, зарослим дрімучими лісами, якими бродили тільки бортники, які збирали дикий мед. Проте за часів князювання Василя Дмитровича (1389-1425 рр..) Та за митрополита Кипріана Божій Матері було завгодно прославити це дике місце явленням Свого чудотворного образу. У 1405 році один з бортників, блукаючи лісом, зійшов на Чудесну гору і наблизився до того місця, де були поховані ченці. Раптом його осяяло…
-
Ікона Богородиці «При́зри на смирение»
Вперше ікона Божої Матері «Призри на смирення» згадується у Псковському літописі у 1420 році. Стародавній образ «Призри на смирення» не дійшов до наших днів. Проте один зі списків стародавньої ікони у Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі у серпні 1993 року дивним чином відобразився на склі. Настоятель Введенської громади ігумен Даміан звернув увагу на потемнілі фарби ікони, що знаходиться в дерев’яній рамі під склом. Було прийнято рішення запросити реставраторів, щоб визначити причини зміни барвистого шару. Однак 1 серпня, в день пам’яті прп. Серафима Саровського, коли рама зі склом була знята, присутні побачили, що тональність фарб на іконі не змінилася, а на склі із зворотного боку з’явився чудовий сріблястий відбиток, в точності повторивши…
-
Преподобний Кукша Одеський
Місяця вересня на 16-й день — знайдення мощей / грудня на 11-й день / липня на 15-й день — Собор Київських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Одеських святих (перехідне) Преподобний Кукша Одеський народився 12 (25) січня 1875 року в селі Арбузинка Херсонської губернії в сім’ї благочестивих Кирила і Харитини Величків і у Святому Хрещенні був названий Косьмою. Ще з дитинства преподобний вкусив радість молитви і всім серцем полюбив православне богослужіння. Прагнучи все своє життя присвятити Богу, двадцятирічним юнаком Косьма вирушив у прощу по святих місцях Сходу. Відвідавши Святий Град Єрусалим і Гору Афон, він удостоївся дивовижних знамень і твердо вирішив прийняти чернецтво. Укріплюваний молитвами преподобного старця…
-
Новоникитська ікона Божої Матері
Ікону дуже часто називають вікном у світ Божественного. Кожна ікона – це значно більше, ніж просто образ, адже ікона випромінює благодать Божественної Любові. Новоникитська ікона – це один із найдавніших образів Божої Матері. Вона явилася святому мученикові Никиті в IV столітті. Святий Никита був воїном. Одного разу, ще до прийняття Хрещення, він побачив уві сні Отрока, Який тримав у Своїй руці хрест. Прокинувшись, Никита не міг зрозуміти, що означає це видіння. Раптом на грудях у себе він побачив образ Богородиці з Немовлям, що стоїть на колінах у Матері і тримає в руці хрест. «Це ж зображення я бачив уві сні!». Явлення ікони настільки його вразило, що Никита відразу прийняв святе Хрещення та…
-
Страждання святої всехвальної великомучениці Євтимії
Місяця вересня в 16-й день У царство Діоклитіяна-нечестивого володів од нього Халкидоном антипат Приск. Цей, бажаючи сотворити празника бісові, що зветься Арей, його храм та ідол був у Халкидоні, послав грамоти свої в навколишні міста та села, іменем царським повеліваючи всім зібратися в Халкидон на празник і щоб приніс кожен, хто скільки може, жертву Арею. Погрожував у грамотах своїх великими муками тим, хто б не послухав повеління і не прибув на того празника, його ж час за вісім днів призначив. Коли ж настав установлений день бісівського празника, зібралася велика кількість людей із худобою, яку на жертви привели, і творили празник із торжеством, приносячи в жертву вівці та воли і поклоняючись…
-
Cтрaждaння святого мученика Микити
Місяця вересня в 15-й день Коли знамення перемоги, чесний і животворящий хрест Господній, у висоту вознісся, тоді тезоіменитий перемозі святий Микита під знамення те прийшов. Учора-бо святкували Воздвиження хреста святого, що є світові непереможна перемога, нині ж пошановуємо святого Микиту, його ж бо ім’я тлумачиться: “перемога”. Добрий той воїн Ісуса Христа став ніби під хоругвою під хрестом, щоб воювати супроти ворогів хреста святого за честь Розп’ятого на хресті. Хто ж воює за царя земного, хто за своє життя і марнотну славу, хто за тимчасові багатства; Микита ж святий воював за єдиного Господа свого Ісуса Христа, що є Царем усілякій істоті і славою лицю нашому, і багатством, що ніколи не висякне.…