Читання дняпонеділок
На утрені
Лк. 7:17–30 Євангеліє від Луки
зач. 3117Така́ чу́тка про Ньо́го розійшла́ся по всій Іуде́ї і по всьо́му то́му кра́ю.
18І сповісти́ли про все те Іоа́нна у́чні його́.
19Іоа́нн, прикли́кавши двох з у́чнів свої́х, посла́в до Іісу́са спита́ти: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи і́ншого нам чека́ти?
20Вони́, прийшо́вши до Іісу́са, сказа́ли: Іоа́нн Хрести́тель посла́в нас до Те́бе спита́ти: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи і́ншого нам чека́ти?
21А в той час Він зціли́в багатьо́х від хворо́б і неду́гів і від зли́х ду́хів, і багатьо́м сліпи́м дарува́в зір.
22І сказа́в їм Іісу́с у ві́дповідь: піді́ть, розкажі́ть Іоа́ннові, що ви ба́чили і чу́ли: сліпі́ прозріва́ють, криві́ хо́дять, прокаже́ні очища́ються, глухі́ чу́ють, ме́ртві воскреса́ють, убо́гі благовіству́ють;
23і блаже́нний той, хто не споку́ситься про Ме́не!
24А як відійшли́ по́слані Іоа́нном, Він поча́в говори́ти наро́дові про Іоа́нна: на що ходи́ли ви диви́тися в пусти́ню? чи на трости́ну, що ві́тер коли́ше?
25На ко́го ходи́ли диви́тися? Чи на люди́ну, одя́гнену в м’яки́й о́дяг? Але ті, що одяга́ються пи́шно та живу́ть у розко́шах, знахо́дяться в ца́рських пала́цах.
26На що ж ви ходи́ли диви́тися? на проро́ка? Так, кажу́ вам, і бі́льше, ніж на проро́ка.
27Це той, про ко́го напи́сано: ось, Я посила́ю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, котри́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.
28Бо кажу́ вам: з наро́джених жінка́ми нема́ жо́дного проро́ка, бі́льшого за Іоа́нна Хрести́теля, але́ ме́нший в Ца́рстві Бо́жому бі́льший за ньо́го.
29І весь наро́д, що слу́хав Його́, та ми́тарі воздали́ сла́ву Бо́гові, охрести́вшись хре́щенням Іоа́нновим;
30а фарисе́ї і зако́нники відки́нули во́лю Бо́жу про се́бе, не хрести́вшись від ньо́го.
На літургії
Апостол
Діян. 17:1–15 Діяння святих апостолів
зач. 391Пройшо́вши че́рез Амфі́поль і Аполлоні́ю, вони́ прийшли́ до Фессалоні́ки, де була́ іуде́йська синаго́га.
2Па́вел, за свої́м зви́чаєм, пішо́в до них і три субо́ти говори́в з ни́ми з Писа́нь,
3відкрива́ючи та дово́дячи їм, що Христу́ нале́жало постражда́ти і воскре́снути з ме́ртвих, і що Цей Христо́с є Іісу́с, Котро́го я пропові́дую вам.
4І де́які з них уві́рували і приєдна́лися до Па́вла та Си́ли, як з е́ллінів, що шанува́ли Бо́га, ду́же бага́то, а та́кож чима́ло із зна́тних жіно́к.
5Але́ іуде́ї, які́ не уві́рували, запали́вшись за́здрістю і взя́вши з майда́ну де́яких негі́дних люде́й, зібра́лись на́товпом і підбу́рювали мі́сто і, приступи́вши до до́му Іасо́нового, намага́лися ви́вести їх до наро́ду.
6Не знайшо́вши ж їх, потягли́ Іасо́на і де́яких браті́в до міськи́х нача́льників з кри́ком, що ці всесві́тні підбу́рювачі прийшли́ і сюди́,
7а Іасо́н прийня́в їх; і всі вони́ ді́ють про́ти повелі́нь ке́саря, визнаючи́ і́ншого царе́м, Іісу́са.
8І стриво́жили наро́д та міськи́х нача́льників, що слу́хали це.
9Але́ ті, оде́ржавши від Іасо́на та і́нших запе́внення, відпусти́ли їх.
10Нега́йно вночі́ бра́ття відпра́вили Па́вла та Си́лу до Ве́рії, прибу́вши куди́, вони́ пішли́ до синаго́ги іуде́йської.
11Ці ж були́ розсу́дливіші, ніж жи́телі Фессалоні́ки: вони́ прийняли́ сло́во з усіє́ю ре́вністю, щоде́нно розбира́ючи Писа́ння, чи то́чно це так.
12І бага́то з них уві́рувало, та з е́ллінських поче́сних жіно́к і чоловікі́в чима́ло.
13Але́ коли́ фессалонікі́йські іуде́ї дові́дались, що і у Ве́рії пропові́дане Па́влом сло́во Бо́же, то прийшли́ і туди́, бенте́жачи та підбу́рюючи наро́д.
14Тоді́ бра́ття за́раз же відпусти́ли Па́вла, яки́й ішо́в немо́вби до мо́ря; а Си́ла і Тимофі́й залиши́лися там.
15Ті, що супрово́джували Па́вла, провели́ його́ до Афі́н і, оде́ржавши нака́з що́до Си́ли й Тимофі́я, щоб вони́ шви́дше прийшли́ до ньо́го, відпра́вились.
Предтечі 2 Кор. 4:6–15 Друге послання до Коринфян
зач. 1766тому́ що Бог, Котри́й звелі́в, щоб з те́мряви зася́яло сві́тло, ося́яв на́ші серця́, щоб просвіти́ти нас пізна́нням сла́ви Бо́жої в осо́бі Іісу́са Христа́.
7Але́ скарб цей ми но́симо в гли́няних сосу́дах, щоб ве́лич си́ли припи́сувалась Бо́гові, а не нам.
8Нас звідусі́ль ти́снуть, але́ ми не сти́снені; ми в безви́хідних обста́винах, але́ не втрача́ємо наді́ї;
9нас го́нять, але́ ми не поки́нуті; пригно́блені, але́ не ги́немо.
10Завжди́ но́симо в ті́лі ме́ртвість Го́спода Іісу́са, щоб і життя́ Іісу́сове відкри́лося в ті́лі на́шому.
11Бо ми живі́ безуста́нно віддаємо́ся на смерть зара́ди Іісу́са, щоб і життя́ Іісу́сове відкри́лося у сме́ртній пло́ті на́шій,
12то ж смерть ді́є в нас, а життя́ у вас.
зач. 17713Але́, ма́ючи той же дух ві́ри, як напи́сано: я ві́рував і тому́ говори́в, і ми ві́руємо, тому́ й гово́римо,
14зна́ючи, що Той, Хто воскреси́в Го́спода Іісу́са, воскреси́ть че́рез Іісу́са і нас і поста́вить пе́ред Собо́ю з ва́ми.
15Бо все для вас, щоб ще́дрість благода́ті в багатьо́х ви́кликала ще бі́льшу вдя́чність на сла́ву Бо́жу.
Євангеліє
Ін. 11:47–57 Євангеліє від Іоанна
зач. 4047Тоді́ первосвяще́нники й фарисе́ї зібра́ли ра́ду і говори́ли: що нам роби́ти? Цей Чолові́к бага́то чуде́с тво́рить.
48Якщо́ зали́шимо Його́ так, то всі уві́рують у Ньо́го, і при́йдуть ри́мляни і заволоді́ють мі́сцем на́шим і наро́дом.
49Оди́н же з них, на ім’я́ Каіа́фа, котри́й був на той рік первосвяще́нником, сказа́в їм: ви нічо́го не зна́єте,
50і не поду́маєте, що кра́ще нам, щоб оди́н чолові́к поме́р за люде́й, ніж щоб уве́сь наро́д заги́нув.
51Це ж сказа́в він не від се́бе, а, бу́вши на той рік первосвяще́нником, пророкува́в, що Іісу́с помре́ за наро́д,
52і не ті́льки за наро́д, але́ щоб і розсі́яні ча́да Бо́жі зібра́ти воєди́но.
53З то́го дня змо́вились уби́ти Його́.
54І тому́ Іісу́с уже не ходи́в між іуде́ями я́вно, а пішо́в зві́дти в краї́ну поблизу́ пусте́лі, в мі́сто, що зве́ться Єфраї́м, і там залиша́вся з у́чнями Свої́ми.
55Наближа́лася Па́сха іуде́йська, і бага́то люде́й з усіє́ї краї́ни прийшли́ до Ієрусали́ма пе́ред Па́схою, щоб очи́ститися.
56Тоді́ шука́ли Іісу́са і, сто́ячи в хра́мі, говори́ли оди́н о́дному: як ви ду́маєте? чи не при́йде Він на свя́то?
57А первосвяще́нники і фарисе́ї дали́ нака́з, що коли́ хто дові́дається, де Він бу́де, хай повідо́мить, щоб їм схопи́ти Його́.
Предтечі Мф. 11:2–15 Євангеліє від Матфея
зач. 402Іоа́нн же, почу́вши в темни́ці про діла́ Христо́ві, посла́в двох з у́чнів свої́х
3сказа́ти Йому́: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи нам і́ншого чека́ти?
4І ска́зав їм Іісу́с у ві́дповідь: піді́ть та розкажі́ть Іоа́ннові, що чу́єте і ба́чите:
5сліпі́ прозріва́ють і криві́ хо́дять, прокаже́ні очища́ються і глухі́ чу́ють, ме́ртві воскреса́ють і убо́гі благовіству́ють;
6і блаже́нний той, хто не споку́ситься про Ме́не.
7Коли́ ж вони́ пішли́, Іісу́с поча́в говори́ти наро́дові про Іоа́нна: на що диви́тися ходи́ли ви в пусти́ню? чи на трости́ну, що ві́тер коли́ше?
8На що ж диви́тись ходи́ли ви? чи на люди́ну, вдя́гнену в м’яки́й о́дяг? Ті, що но́сять м’яки́й о́дяг, в пала́цах ца́рських перебува́ють.
9На що ж диви́тись ходи́ли ви? на проро́ка? Так, кажу́ вам, і бі́льше проро́ка.
10Бо він той, про яко́го напи́сано: ось, Я поси́лаю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, яки́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.
11І́стинно кажу́ вам: з наро́джених жінка́ми не було́ бі́льшого за Іоа́нна Хрести́теля; але́ ме́нший в Ца́рстві Небе́сному бі́льший за ньо́го.
12Від днів же Іоа́нна Хрести́теля дони́ні Ца́рство Небе́сне си́лою здобува́ється, і хто доклада́є зуси́лля, здобува́є його́,
13бо всі проро́ки і зако́н провіща́ли до Іоа́нна.
14І коли́ хо́чете зна́ти, він є Ілля́, що ма́є прийти́.
15Хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!
«Величаем тя, Крестителю Спасов Иоанне, и почитаем вси честныя твоея главы обретение»