Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Луки

Глава 7

зач. 29 1 Коли́ Він скінчи́в усі сло́ва Свої́ до наро́ду, що слу́хав Його́, то увійшо́в у Капернау́м.

2 У одного́ со́тника був хво́рий при́ смерті слуга́, яки́м він дорожи́в.

3 Почу́вши про Іісу́са, він посла́в до Ньо́го старі́йшин іуде́йських проси́ти Його́, щоб прийшо́в зціли́ти слугу́ його́.

4 І вони́, прийшо́вши до Іісу́са, щи́ро блага́ли Його́, ка́жучи: він досто́йний, щоб Ти зроби́в для ньо́го це,

5 бо лю́бить наро́д наш і збудува́в нам синаго́гу.

6 Іісу́с пішо́в з ни́ми. І коли́ Він був уже́ недале́ко від до́му, со́тник посла́в до Ньо́го дру́зів сказа́ти Йому́: Го́споди! не труди́сь, бо я недосто́йний, щоб Ти під покрі́влю мою́ увійшо́в;

7 тому́ і само́го себе́ не вважа́ю я досто́йним прийти́ до Те́бе; а скажи́ ті́льки сло́во, і оду́жає слуга́ мій.

8 Бо я і підвла́дний чолові́к, але́ ма́ючи під собо́ю во́їнів, кажу́ одному́: йди, і він іде́; і дру́гому: прийди́, і прихо́дить; і слузі́ моє́му: роби́ те, і ро́бить.

9 Почу́вши це, Іісу́с здивува́вся йому́ і, поверну́вшись, сказа́в до наро́ду, що йшов за Ним: кажу́ вам, що на́віть в Ізра́їлі Я не знайшо́в тако́ї ві́ри.

10 Посланці́, поверну́вшись в дім, знайшли́ хво́рого слугу́ здоро́вим.

зач. 30 11 Пі́сля цього́ Іісу́с пішо́в до мі́ста, що зве́ться Наї́н; і з Ним йшло бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду.

12 Коли́ ж Він підійшо́в до ворі́т мі́ста, якра́з вино́сили поме́рлого, єди́ного си́на у ма́тері, а вона́ була́ вдова́; і чима́ло наро́ду йшло з нею з мі́ста.

13 Поба́чивши її́, Госпо́дь змилосе́рдився над не́ю і сказа́в їй: не плач.

14 І, підійшо́вши, доторкну́вся до одра́; ті, що несли́, зупини́лися, і Він сказа́в: юна́че! тобі́ кажу́, встань!

15 Ме́ртвий, підня́вшись, сів і поча́в говори́ти; і відда́в його́ Іісу́с ма́тері його́.

16 І всіх охопи́в страх і сла́вили Бо́га, ка́жучи: вели́кий проро́к з’яви́вся між на́ми, і Бог відві́дав наро́д Свій.

зач. 31 17 Така́ чу́тка про Ньо́го розійшла́ся по всій Іуде́ї і по всьо́му то́му кра́ю.

18 І сповісти́ли про все те Іоа́нна у́чні його́.

19 Іоа́нн, прикли́кавши двох з у́чнів свої́х, посла́в до Іісу́са спита́ти: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи і́ншого нам чека́ти?

20 Вони́, прийшо́вши до Іісу́са, сказа́ли: Іоа́нн Хрести́тель посла́в нас до Те́бе спита́ти: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи і́ншого нам чека́ти?

21 А в той час Він зціли́в багатьо́х від хворо́б і неду́гів і від зли́х ду́хів, і багатьо́м сліпи́м дарува́в зір.

22 І сказа́в їм Іісу́с у ві́дповідь: піді́ть, розкажі́ть Іоа́ннові, що ви ба́чили і чу́ли: сліпі́ прозріва́ють, криві́ хо́дять, прокаже́ні очища́ються, глухі́ чу́ють, ме́ртві воскреса́ють, убо́гі благовіству́ють;

23 і блаже́нний той, хто не споку́ситься про Ме́не!

24 А як відійшли́ по́слані Іоа́нном, Він поча́в говори́ти наро́дові про Іоа́нна: на що ходи́ли ви диви́тися в пусти́ню? чи на трости́ну, що ві́тер коли́ше?

25 На ко́го ходи́ли диви́тися? Чи на люди́ну, одя́гнену в м’яки́й о́дяг? Але ті, що одяга́ються пи́шно та живу́ть у розко́шах, знахо́дяться в ца́рських пала́цах.

26 На що ж ви ходи́ли диви́тися? на проро́ка? Так, кажу́ вам, і бі́льше, ніж на проро́ка.

27 Це той, про ко́го напи́сано: ось, Я посила́ю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, котри́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.

28 Бо кажу́ вам: з наро́джених жінка́ми нема́ жо́дного проро́ка, бі́льшого за Іоа́нна Хрести́теля, але́ ме́нший в Ца́рстві Бо́жому бі́льший за ньо́го.

29 І весь наро́д, що слу́хав Його́, та ми́тарі воздали́ сла́ву Бо́гові, охрести́вшись хре́щенням Іоа́нновим;

30 а фарисе́ї і зако́нники відки́нули во́лю Бо́жу про се́бе, не хрести́вшись від ньо́го.

зач. 32 31 Тоді́ Госпо́дь сказа́в: кому́ уподі́бню люде́й ро́ду цього́? і до ко́го вони́ поді́бні?

32 Вони́ поді́бні до діте́й, що сидя́ть на ву́лиці, кли́чуть оди́н о́дного і ка́жуть: ми гра́ли вам на сопі́лці, а ви не танцюва́ли; ми співа́ли вам жа́лібних пісе́нь, і ви не пла́кали.

33 Бо прийшо́в Іоа́нн Хрести́тель: ні хлі́ба не їсть, ні вина́ не п’є; і гово́рите: в ньо́му біс.

34 Прийшо́в Син Людськи́й: їсть і п’є; і гово́рите: ось чолові́к, Яки́й лю́бить ї́сти і пи́ти вино́, друг ми́тарям і грі́шникам.

35 І ви́правдана прему́дрість всіма́ ді́тьми свої́ми.

зач. 33 36 Оди́н з фарисе́їв проси́в Його́, щоб вкуси́в з ним ї́жі, і Він, прийшо́вши в дім фарисе́я, возлі́г.

37 І ось, жі́нка з то́го мі́ста, яка́ була́ грі́шницею, дові́давшись, що Він перебува́є в до́мі фарисе́я, принесла́ алава́строву посу́дину з ми́ром

38 і, припа́вши до ніг Його́ зза́ду, пла́чучи, почала́ облива́ти но́ги Його́ слізьми́ і обтира́ти воло́ссям голови́ своє́ї, цілува́ла но́ги Його́ і масти́ла ми́ром.

39 Фарисе́й же, що запроси́в Його́, поба́чивши це, сказа́в сам у собі́: якби́ Він був проро́к, то знав би, хто і яка́ жі́нка доторка́ється до Ньо́го, бо вона́ грі́шниця.

40 Зверну́вшись до ньо́го, Іісу́с сказа́в: Си́моне! Я ма́ю щось сказа́ти тобі́. Він же гово́рить: кажи́, Вчи́телю.

41 Іісу́с сказа́в: у одного́ лихваря́ було́ два боржники́: оди́н ви́нен був п’ятсо́т дина́ріїв, а дру́гий п’ятдеся́т,

42 та коли́ вони́ не ма́ли чим відда́ти, він прости́в обо́м. Скажи́ ж, котри́й з них бі́льше полю́бить його́?

43 Си́мон відповіда́в: ду́маю, що той, котро́му бі́льше прости́в. Він сказа́в: пра́вильно ти розсуди́в.

44 І, поверну́вшись до жі́нки, сказа́в Си́монові: чи ба́чиш цю жі́нку? Я прийшо́в у дім твій, і ти не дав Мені́ води́ на но́ги, а вона́ слізьми́ облила́ но́ги Мої́ і воло́ссям голови́ своє́ї обте́рла;

45 ти цілува́ння не дав Мені́, а вона́, відко́ли Я прийшо́в, не перестає́ цілува́ти но́ги Мої́;

46 Ти оли́вою не помасти́в голови́ Моє́ї, вона́ ж ми́ром намасти́ла но́ги Мої́.

47 А тому́ кажу́ тобі́: проща́ється бага́то гріхі́в її́ за те, що вона́ полюби́ла бага́то, а кому́ ма́ло проща́ється, той ма́ло лю́бить.

48 Їй же сказа́в: проща́ються тобі́ гріхи́.

49 Ті, що возлежа́ли з Ним, почали́ говори́ти про се́бе: хто Він, що й гріхи́ проща́є?

50 Він же сказа́в жі́нці: ві́ра твоя́ спасла́ тебе́, йди з ми́ром.