Читання днячетвер
На утрені
Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки
зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,
40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.
41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.
42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!
43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?
44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.
45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.
46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,
47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,
48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;
49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.
56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.
або Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна
зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.
10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.
11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.
12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.
13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.
14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.
15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.
16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.
На літургії
Апостол
Діян. 14:20–27 Діяння святих апостолів
зач. 3520Коли́ ж у́чні зібра́лись бі́ля ньо́го, він встав і пішо́в до мі́ста. А дру́гого дня пішо́в з Варна́вою до Де́рвії.
21Пропові́давши Єва́нгеліє цьому́ мі́сту і знайшо́вши чима́ло у́чнів, зно́ву прохо́дили Лі́стру, Іконі́ю і Антіохі́ю,
22утве́рджуючи ду́ші у́чнів, переко́нуючи перебува́ти у ві́рі і навча́ючи, що багатьма́ скорбо́тами нале́жить нам увійти́ в Ца́рство Бо́же.
23Рукоположи́вши ж їм пресві́терів для ко́жної це́ркви, вони́ помоли́лись з посто́м і передали́ їх Го́споду, в Котро́го уві́рували.
24І, перейшо́вши Пісіді́ю, прийшли́ до Памфілі́ї,
25і, пропові́давши сло́во Госпо́днє в Пе́ргії, прийшли́ до Атта́лії;
26а зві́дти попливли́ до Антіохі́ї, зві́дки були́ пере́дані благода́ті Бо́жій на ді́ло, яке́ й ви́конали.
27Прибу́вши туди́ і зібра́вши це́ркву, вони́ розказа́ли все, що зроби́в Бог з ни́ми і як Він відкри́в две́рі ві́ри язи́чникам.
Рівноапп. (під зачало) Діян. 26:1–5,12–20 Діяння святих апостолів
зач. 491Агри́ппа сказа́в Па́влові: дозволя́ється тобі́ говори́ти за се́бе. Тоді́ Па́вел, просте́рши ру́ку, поча́в говори́ти на свій за́хист:
2ца́рю Агри́ппо! Я почува́ю себе́ щасли́вим, що сього́дні мо́жу захища́тися пе́ред тобо́ю в усьо́му, в чо́му звинува́чують мене́ іуде́ї,
3тим бі́льше, що ти зна́єш усі́ іуде́йські зви́чаї і супере́чності. Тому́ прошу́ тебе́ ви́слухати мене́ великоду́шно.
4Життя́ моє́ від ю́ності моє́ї, яке́ споча́тку прово́див я се́ред наро́ду мого́ в Ієрусали́мі, зна́ють всі іуде́ї;
5вони́ зда́вна зна́ють про ме́не, якщо́ захо́чуть сві́дчити, що я жив, як фарисе́й, за найсуво́рішим в на́шому віросповіда́нні вче́нням.
12Для цьо́го, йдучи́ до Дама́ска з вла́дою і дору́ченням від первосвяще́нників,
13се́ред дня на доро́зі я, госуда́рю, поба́чив з не́ба сві́тло, ясні́ше від со́нячного ся́йва, що ося́яло мене́ та тих, котрі́ йшли зі мно́ю.
14Усі́ ми попа́дали на зе́млю, і я почу́в го́лос, що говори́в до ме́не євре́йською мо́вою: Са́вле, Са́вле, що ти го́ниш Мене́? Ва́жко тобі́ йти про́ти рожна́.
15Я сказа́в: хто Ти, Го́споди? Він сказа́в: Я Іісу́с, Котро́го ти го́ниш.
16Але́ встань і стань на но́ги твої́; бо для то́го Я і з’яви́вся тобі́, щоб поста́вити тебе́ служи́телем і сві́дком того́, що ти ба́чив і що Я відкри́ю тобі́,
17визволя́ючи тебе́ від наро́ду іуде́йського і від язи́чників, до яки́х Я тепе́р посила́ю тебе́
18розкри́ти о́чі їм, щоб вони́ наверну́лися від те́мряви до сві́тла і з-під вла́ди сатани́ до Бо́га, щоб ві́рою в Ме́не оде́ржали про́щення гріхі́в і достоя́ння зі святи́ми.
19Тому́, ца́рю Агри́ппо, я не став проти́витися небе́сному виді́нню,
20а спе́ршу жи́телям Дама́ска і Ієрусали́ма, по́тім всій землі́ Іуде́йській і язи́чникам пропові́дував, щоб вони́ пока́ялися і наверну́лися до Бо́га, ро́блячи досто́йні покая́ння діла́.
Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян
зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:
6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;
7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;
8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.
9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,
10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,
11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.
Євангеліє
Ін. 9:39–10:9 Євангеліє від Іоанна
зач. 359:39І сказа́в Іісу́с: на суд Я прийшо́в у світ цей, щоб незря́чі ба́чили, а зря́чі ста́ли сліпи́ми.
40Почу́вши це, де́які з фарисе́їв, що були́ з Ним, сказа́ли Йому́: невже́ і ми сліпі́?
41Іісу́с сказа́в їм: якби́ ви були́ сліпі́, то не ма́ли б на собі́ гріха́, але́ як ви гово́рите, що ба́чите, то гріх залиша́ється на вас.
10:1Істинно, і́стинно кажу́ вам: хто вхо́дить в коша́ру ове́чу не двери́ма, а десь перела́зить, той зло́дій і розбі́йник.
2А хто вхо́дить у две́рі, той па́стир ове́ць.
3Йому́ ворота́р відчиня́є, і ві́вці го́лос його́ чу́ють, і він кли́че свої́х ове́ць по і́мені і виво́дить їх.
4І коли́ ви́веде свої́х ове́ць, йде попере́д них, а ві́вці йдуть за ним, бо зна́ють його́ го́лос.
5За чужи́м же не йдуть, а тіка́ють від ньо́го, бо не зна́ють чужо́го го́лосу.
6Цю при́тчу сказа́в їм Іісу́с; але́ вони́ не зрозумі́ли, про що Він говори́в їм.
7О́тже, зно́ву сказа́в їм Іісу́с: і́стинно, і́стинно кажу́ вам, що Я две́рі ві́вцям.
8Всі, скі́льки їх прихо́дило пе́реді Мно́ю, є зло́дії й розбі́йники; але́ ві́вці не послу́хали їх.
зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.
Рівноапп. (під зачало) Ін. 10:1–9 Євангеліє від Іоанна
1Істинно, і́стинно кажу́ вам: хто вхо́дить в коша́ру ове́чу не двери́ма, а десь перела́зить, той зло́дій і розбі́йник.
2А хто вхо́дить у две́рі, той па́стир ове́ць.
3Йому́ ворота́р відчиня́є, і ві́вці го́лос його́ чу́ють, і він кли́че свої́х ове́ць по і́мені і виво́дить їх.
4І коли́ ви́веде свої́х ове́ць, йде попере́д них, а ві́вці йдуть за ним, бо зна́ють його́ го́лос.
5За чужи́м же не йдуть, а тіка́ють від ньо́го, бо не зна́ють чужо́го го́лосу.
6Цю при́тчу сказа́в їм Іісу́с; але́ вони́ не зрозумі́ли, про що Він говори́в їм.
7О́тже, зно́ву сказа́в їм Іісу́с: і́стинно, і́стинно кажу́ вам, що Я две́рі ві́вцям.
8Всі, скі́льки їх прихо́дило пе́реді Мно́ю, є зло́дії й розбі́йники; але́ ві́вці не послу́хали їх.
зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.
Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки
зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;
39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.
40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.
41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,
42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.
11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!
28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.
* На утрені, з благословення настоятеля, може бути прочитане Євангеліє рівноапостольним