Читання днясереда

На літургії

Апостол

Діян. 13:13–24 Діяння святих апостолів

зач. 3213Відпли́вши з Па́фа, Па́вел та ті, що були́ з ним, прибули́ до Пе́ргії, в Памфілі́ї. А Іоа́нн, відлучи́вшись від них, поверну́вся до Ієрусали́ма.

14Вони́ ж, прохо́дячи від Пе́ргії, прибули́ до Антіохі́ї Пісіді́йської і, увійшо́вши в синагогу субо́тнього дня, сі́ли.

15Пі́сля чита́ння зако́ну і проро́ків, нача́льники синаго́ги посла́ли сказа́ти їм: мужі́ бра́ття! якщо́ у вас є сло́во повча́ння до наро́ду, говорі́ть.

16Па́вел, підві́вшись, дав знак руко́ю і сказа́в: мужі́ ізраїльтя́ни і всі богобоязли́ві! ви́слухайте.

17Бог наро́ду цього́ ви́брав отці́в на́ших і підні́с цей наро́д під час перебува́ння в землі́ Єги́петській, і си́лою вели́кою ви́вів їх з не́ї,

18і бли́зько сорока́ ро́ків годува́в їх у пусти́ні.

19І, зни́щивши сім наро́дів у землі́ Ханаа́нській, розділи́в їм у спа́дщину зе́млю ї́хню.

20І пі́сля цьо́го, бли́зько чотирьохсо́т п’ятдесяти́ ро́ків, дава́в їм су́ддів до проро́ка Самуї́ла.

21По́тім проси́ли вони́ царя́, і Бог дав їм Сау́ла, си́на Кі́сового, му́жа з колі́на Веніамі́нового. Так мину́ло ро́ків со́рок.

22Відки́нувши його́, поста́вив їм царе́м Дави́да, про яко́го і сказа́в, засві́дчивши: знайшо́в Я му́жа по се́рцю Моє́му, Дави́да, си́на Ієссе́євого, яки́й здійсни́ть усі́ бажа́ння Мої́.

23З його́ ж пото́мства Бог за обі́тницею воздви́г Ізра́їлеві Спаси́теля Іісу́са.

24Пе́ред сами́м прише́стям Його́ Іоа́нн пропові́дував хре́щення покая́ння всьо́му наро́дові ізра́їльському.

Свт. Євр. 13:17–21 Послання до Євреїв

зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.

18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.

19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.

20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.

Євангеліє

Ін. 6:5–14 Євангеліє від Іоанна

зач. 185Іісу́с, зві́вши о́чі й поба́чивши, що бага́то наро́ду йде до Ньо́го, гово́рить Фили́пові: де нам купи́ти хлібі́в, щоб їх нагодува́ти?

6Говори́в же це, випробо́вуючи його́; бо Сам знав, що хоті́в зроби́ти.

7Фили́п відпові́в Йому́: їм на дві́сті дина́ріїв не ви́стачить хлі́ба, щоб ко́жний з них хоч тро́хи оде́ржав.

8Оди́н з у́чнів Його́, Андрі́й, брат Си́мона Петра́, гово́рить Йому́:

9тут у одного́ юнака́ є п’ять хлібі́в ячмі́нних і дві ри́би; але́ що то на таку́ кі́лькість?

10Іісу́с сказа́в: звелі́ть лю́дям сі́сти. Було́ ж на то́му мі́сці бага́то трави́. Ото́ж сі́ло люде́й бли́зько п’яти́ ти́сяч.

11Іісу́с, взя́вши хліби́ і возда́вши подя́ку, розда́в у́чням, а у́чні – тим, що сиді́ли, тако́ж і ри́би, скі́льки хто хоті́в.

12І коли́ наси́тились, то сказа́в у́чням Свої́м: збері́ть куски́, що залиши́лись, щоб нічо́го не пропа́ло.

13І зібра́ли, і напо́внили двана́дцять ко́шиків куска́ми від п’яти́ ячмі́нних хлібі́в, що залиши́лись у тих, котрі́ ї́ли.

зач. 1914Тоді́ лю́ди, поба́чивши, яке́ чу́до сотвори́в Іісу́с, сказа́ли: це воі́стину Той Проро́к, Котри́й ма́є прийти́ у світ.

Свт. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.