Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Діяння святих апостолів

Глава 14

1 В Іконі́ї вони́ увійшли́ ра́зом в іуде́йську синаго́гу і говори́ли так, що уві́рувало ду́же бага́то іуде́їв і е́ллінів.

2 А неві́руючі іуде́ї розпали́ли й розлюти́ли про́ти бра́тії серця́ язи́чників.

3 Проте́ вони́ пробули́ тут до́сить ча́су, сміли́во ді́ючи у Го́споді, Яки́й у сві́дчення сло́ву благода́ті Своє́ї, твори́в рука́ми їх знаме́ння і чудеса́.

4 Тим ча́сом наро́д у мі́сті розділи́вся: одні́ були́ на стороні́ іуде́їв, а і́нші на стороні́ Апо́столів.

5 Коли́ ж язи́чники та іуде́ї зі свої́ми нача́льниками ки́нулись на них, щоб осоро́мити і поби́ти їх камі́нням,

зач. 34 6 вони́, дові́давшись про це, відійшли́ в Лікао́нські міста́ Лі́стру та Де́рвію і око́лиці їх;

7 і там благовіствува́ли.

8 У Лі́стрі сиді́в оди́н чолові́к, хво́рий на но́ги, криви́й від утро́би ма́тері своє́ї, і ніко́ли не ходи́в.

9 Він слу́хав, що говори́в Па́вел, яки́й, погля́нувши на ньо́го і поба́чивши, що він ма́є ві́ру для оде́ржання зці́лення,

10 сказа́в го́лосно: тобі́ говорю́ в ім’я́ Го́спода Іісу́са Христа́: стань пря́мо на но́ги твої́. І він відра́зу ско́чив і поча́в ходи́ти.

11 Наро́д же, поба́чивши, що зроби́в Па́вел, підні́с го́лос свій, гово́рячи лікао́нською: боги́ в о́бразі людсько́му зійшли́ до нас.

12 І назва́ли Варна́ву Зе́всом, а Па́вла – Є́рмієм, бо він нача́льствував у сло́ві.

13 А жрець і́дола Зе́вса, що знахо́дився пе́ред ї́хнім мі́стом, пригна́вши до ворі́т волі́в і прині́сши вінки́, хоті́в ра́зом з наро́дом принести́ же́ртву.

14 Почу́вши це, Апо́столи Варна́ва та Па́вел розде́рли оде́жу свою́ і, ки́нувшись в наро́д, го́лосно говори́ли:

15 мужі́! що це ви ро́бите? І ми – такі́ са́мі лю́ди, як і ви, і благовіству́ємо вам, щоб ви наверну́лись від цих неправди́вих до Бо́га Живо́го, Котри́й створи́в не́бо і зе́млю, і мо́ре, і все, що в них;

16 Котри́й у мину́лих поколі́ннях попусти́в, щоб усі́ наро́ди ходи́ли свої́ми шляха́ми,

17 хоч і не перестава́в сві́дчити про Се́бе благодія́ннями, подаючи́ нам з не́ба дощі́ і часи́ плодоно́сні та спо́внюючи пожи́вою і весе́лістю серця́ на́ші.

18 І, гово́рячи це, вони́ ле́две перекона́ли наро́д не прино́сити їм же́ртви і йти ко́жному додо́му.

19 Тим ча́сом, як вони́, залиши́вшись там, вчи́ли, з Антіохі́ї та Іконі́ї прийшли́ де́які іуде́ї і, коли́ Апо́столи сміли́во пропові́дували, перекона́ли наро́д відійти́ від них, ка́жучи: вони́ не гово́рять нічо́го і́стинного, а все обма́нюють. І, підбу́ривши наро́д, поби́ли Па́вла камі́нням і ви́тягли за мі́сто, вважа́ючи його́ ме́ртвим.

зач. 35 20 Коли́ ж у́чні зібра́лись бі́ля ньо́го, він встав і пішо́в до мі́ста. А дру́гого дня пішо́в з Варна́вою до Де́рвії.

21 Пропові́давши Єва́нгеліє цьому́ мі́сту і знайшо́вши чима́ло у́чнів, зно́ву прохо́дили Лі́стру, Іконі́ю і Антіохі́ю,

22 утве́рджуючи ду́ші у́чнів, переко́нуючи перебува́ти у ві́рі і навча́ючи, що багатьма́ скорбо́тами нале́жить нам увійти́ в Ца́рство Бо́же.

23 Рукоположи́вши ж їм пресві́терів для ко́жної це́ркви, вони́ помоли́лись з посто́м і передали́ їх Го́споду, в Котро́го уві́рували.

24 І, перейшо́вши Пісіді́ю, прийшли́ до Памфілі́ї,

25 і, пропові́давши сло́во Госпо́днє в Пе́ргії, прийшли́ до Атта́лії;

26 а зві́дти попливли́ до Антіохі́ї, зві́дки були́ пере́дані благода́ті Бо́жій на ді́ло, яке́ й ви́конали.

27 Прибу́вши туди́ і зібра́вши це́ркву, вони́ розказа́ли все, що зроби́в Бог з ни́ми і як Він відкри́в две́рі ві́ри язи́чникам.

28 І перебува́ли там з у́чнями чима́ло ча́су.