Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Діяння святих апостолів
Глава 15
1 Де́які, ті, що прийшли́ з Іуде́ї, учи́ли браті́в: якщо́ не обрі́жетесь за обря́дом Мойсе́євим, не мо́жете спасти́ся.
2 Коли́ ж ви́никла незго́да і немала́ супере́чка Па́вла та Варна́ви з ни́ми, то ви́рішили, щоб Па́вел і Варна́ва і де́хто і́нший з них пішли́ в цій спра́ві до Апо́столів і пресві́терів у Ієрусали́м.
3 О́тже, по́слані Це́рквою, вони́ прохо́дили че́рез Фінікі́ю та Самарі́ю, розповіда́ючи про наве́рнення язи́чників, і роби́ли вели́ку ра́дість усі́м бра́ттям.
4 Прийшо́вши до Ієрусали́ма, вони́ були́ при́йняті Це́рквою, Апо́столами і пресві́терами, і сповісти́ли про все, що Бог вчини́в з ни́ми і як відкри́в две́рі ві́ри язи́чникам.
зач. 36 5 Тоді́ вста́ли де́які з фарисе́йської є́ресі, які́ уві́рували, і говори́ли, що тре́ба обрі́зувати язи́чників та заповісти́ їм доде́ржувати зако́н Мойсе́їв.
6 Апо́столи й пресві́тери зібра́лися для ро́згляду ціє́ї спра́ви.
7 Пі́сля трива́лого обгово́рення Петро́ встав і сказа́в їм: мужі́ бра́ття! ви зна́єте, що Бог з пе́рших днів ви́брав з нас мене́, щоб з уст мої́х язи́чники почу́ли сло́во Єва́нгелія і уві́рували;
8 і Серцеви́дець Бог засві́дчив їм, да́вши їм Ду́ха Свято́го, як і нам;
9 і не покла́в ні́якої різни́ці між на́ми і ни́ми, ві́рою очи́стивши серця́ ї́хні.
10 Що ж ви ни́ні спокуша́єте Бо́га, бажа́ючи покла́сти на ши́ю у́чнів ярмо́, яке́ не могли́ понести́ ні батьки́ на́ші, ні ми.
11 Але́ ми ві́руємо, що благода́ттю Го́спода Іісу́са Христа́ спасе́мось, як і вони́.
12 Тоді́ замо́вкли всі, що зібра́лися і слу́хали Варна́ву і Па́вла, які́ розповіда́ли про знаме́ння й чудеса́, сотво́рені Бо́гом че́рез них се́ред язи́чників.
13 Коли́ ж вони́ замо́вкли, поча́в говори́ти Я́ків і сказа́в: мужі́ бра́ття! послу́хайте мене́.
14 Си́мон розпові́в, як Бог спе́ршу згля́нувся на язи́чників, щоб зібра́ти з них наро́д в ім’я́ Своє́.
15 І з цим згі́дні слова́ проро́ків, як напи́сано:
16 пі́сля цьо́го зверну́ся і відбуду́ю скі́нію Дави́дову, що впа́ла, і те, що в ній зруйно́ване, відновлю́, і ви́правлю її́,
17 щоб знайшли́ Го́спода і́нші лю́ди і всі наро́ди, се́ред яки́х звісти́ться ім’я́ Моє́, гово́рить Госпо́дь, Котри́й тво́рить все це.
18 Відо́мі Бо́гові від ві́ку всі діла́ Його́.
19 Тому́, я вважа́ю, не тре́ба утрудня́ти язи́чників, які́ наверта́ються до Бо́га,
20 а написа́ти їм, щоб вони́ утри́мувались від оскве́рненого і́долами, від блу́ду, уда́вленини і кро́ві, і щоб не роби́ли і́ншим того́, чого́ не бажа́ють собі́.
21 Бо зако́н Мойсе́їв з да́вніх роді́в ма́є по всіх міста́х тих, які́ пропові́дують його́, і чита́ється в синаго́гах ко́жної субо́ти.
22 Тоді́ Апо́столи і пресві́тери з усі́єю Це́рквою розсуди́ли, ви́бравши зі свого́ середо́вища мужі́в, посла́ти їх до Антіохі́ї з Па́влом і Варна́вою, а са́ме: Іу́ду, про́званого Варса́вою, та Си́лу, мужі́в, які́ нача́льствували між бра́ттями,
23 написа́вши і вручи́вши їм таке́: Апо́столи і пресві́тери і бра́ття – бра́ттям з язи́чників, які́ знахо́дяться в Антіохі́ї, Сі́рії та Кілікі́ї: ра́дуватися.
24 Оскі́льки ми почу́ли, що де́які, ви́йшовши від нас, збенте́жили вас свої́ми слова́ми і схвилюва́ли ва́ші ду́ші, ка́жучи, що тре́ба обрі́зуватися і доде́ржувати зако́н, чого́ ми їм не доруча́ли,
25 то ми, зібра́вшись, одноду́шно розсуди́ли: ви́бравши мужі́в, посла́ти їх до вас з улю́бленими на́шими Варна́вою і Па́влом,
26 чоловіка́ми, які́ віддали́ ду́ші свої́ за ім’я́ Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.
27 Ото́ж ми посла́ли Іуду́ та Си́лу, котрі́ поя́снять вам те са́ме і слова́ми.
28 Бо уго́дно Свято́му Ду́хові і нам не поклада́ти на вас нія́кого тягаря́ бі́льше, крім цьо́го необхі́дного:
29 утри́муватися від ідоложерто́вного і кро́ві, і уда́вленини, і блу́ду, і не роби́ти і́ншим того́, чого́ собі́ не бажа́єте. Доде́ржуючись цього́, до́бре зро́бите. Бу́дьте здоро́ві.
30 О́тже, посланці́ прийшли́ до Антіохі́ї і, зібра́вши люде́й, вручи́ли посла́ння.
31 Вони́ ж, прочита́вши, зраді́ли цьому́ повча́нню.
32 Іу́да і Си́ла, бу́дучи та́кож проро́ками, бага́тим сло́вом дали́ настано́ви бра́ттям і утве́рдили їх.
33 Пробу́вши там де́який час, вони́ з ми́ром були́ відпу́щені бра́ттями до Апо́столів.
34 Але́ Си́лі розсуди́лося залиши́тися там (а Іу́да поверну́вся до Ієрусали́ма).
зач. 37 35 Па́вел же і Варна́ва жили́ в Антіохі́ї, навча́ючи і благовіству́ючи, ра́зом з багатьма́ і́ншими, сло́во Госпо́днє.
36 Че́рез де́який час Па́вел сказа́в Варна́ві: ході́мо знов і відві́даємо браті́в на́ших по всіх міста́х, де ми пропові́дували сло́во Госпо́днє, як вони́ живу́ть.
37 Варна́ва ж захоті́в взя́ти з собо́ю Іоа́нна, зва́ного Ма́рком.
38 Але́ Па́вел вважа́в, що не слід бра́ти з собо́ю того́, хто відста́в від них у Памфілі́ї і не пішо́в з ни́ми на ді́ло, на яке́ їх посла́ли.
39 Це призвело́ до незго́ди, так що вони́ розлучи́лися оди́н з о́дним; і Варна́ва, взя́вши Ма́рка, відпли́в до Кі́пра;
40 а Павел, ви́бравши собі́ Си́лу, пішо́в, вві́рений бра́тією благода́ті Бо́жій,
41 і прохо́див Сі́рію і Кілікі́ю, утве́рджуючи Церкви́.