Читання днянеділя
На утрені
Мф. 21:1–11,15–17 Євангеліє від Матфея
зач. 831І коли́ набли́зились до Ієрусали́ма і прийшли́ у Віффагі́ю до гори́ Єлео́нської, тоді́ Іісу́с посла́в двох у́чнів
2і сказа́в їм: піді́ть у село́, що пря́мо пе́ред ва́ми; і зра́зу зна́йдете прив’я́зану осли́цю і з не́ю молодо́го осла́; відв’яза́вши, приведі́ть до Ме́не;
3і якщо́ хто ска́же вам що- не́будь, відповіда́йте, що вони́ потрі́бні Го́споду; і за́раз же пошле́ їх.
4Усе́ ж це було́, щоб збуло́ся ска́зане че́рез проро́ка, яки́й гово́рить:
5скажі́ть дочці́ Сіо́новій: ось, Цар твій йде́ до те́бе ла́гідний, си́дячи на осли́ці і молодо́му ослі́, си́нові під’яре́мної.
6У́чні пішли́ і зроби́ли так, як звелі́в їм Іісу́с:
7привели́ осли́цю і молодо́го осла́ і покла́ли на них о́дяг свій, і Він сів пове́рх ньо́го.
8Бе́зліч наро́ду розстеля́ли о́дяг свій по доро́зі, а і́нші рі́зали гілки́ з дере́в і стели́ли по доро́зі;
9на́род же, що йшов попе́реду і супрово́джував, виголо́шував: оса́нна Си́нові Дави́довому! благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє! оса́нна у ви́шніх!
10І коли́ увійшо́в у Ієрусали́м, все мі́сто заметуши́лось і заговори́ло: хто Цей?
11Наро́д же говори́в: Цей є Іісу́с, Проро́к з Назаре́ту Галіле́йського.
15А первосвяще́нники і кни́жники, ба́чивши чудеса́, які́ Він сотвори́в, і діте́й, які́ виголо́шували в хра́мі і говори́ли: оса́нна Си́нові Дави́довому, – обу́рились
16і сказа́ли Йому́: чи чу́єш, що вони́ гово́рять? Іісу́с відпові́в їм: так! невже́ ви ніко́ли не чита́ли: із уст немовля́т і грудни́х діте́й Ти сотвори́в хвалу́?.
17І, залиши́вши їх, ви́йшов геть з мі́ста у Віфа́нію і пробу́в там ніч.
На літургії
Апостол
Флп. 4:4–9 Послання до Филип'ян
зач. 2474Ра́дуйтесь завжди́ в Го́споді, і ще кажу́: ра́дуйтесь.
5Ла́гідність ва́ша хай бу́де відо́ма всім лю́дям. Госпо́дь бли́зько.
6Не турбу́йтесь ні про що, але́ завжди́ в моли́тві та проха́нні з подя́кою відкрива́йте свої́ бажа́ння пе́ред Бо́гом,
7і мир Бо́жий, яки́й переви́щує вся́кий ро́зум, збереже́ серця́ ва́ші й по́мисли ва́ші в Христі́ Іісу́сі.
8Наре́шті, бра́ття мої́, що ті́льки і́стинне, що че́сне, що справедли́ве, що чи́сте, що лю́бе, що гі́дне сла́ви, що ті́льки чесно́та й похвала́, про те помишля́йте.
9Чого́ ви навчи́лись, що прийняли́ і чу́ли і ба́чили в мені́, те вико́нуйте, – і Бог ми́ру бу́де з ва́ми.
Євангеліє
Ін. 12:1–18 Євангеліє від Іоанна
зач. 411За шість днів до Па́схи прийшо́в Іісу́с у Віфа́нію, де був Ла́зар поме́рлий, яко́го Він воскреси́в з ме́ртвих.
2Там приготува́ли Йому́ вече́рю, і Ма́рфа прислуго́вувала, а Ла́зар був одни́м з тих, що возлежа́ли з Ним.
3Марі́я ж, взя́вши фунт на́рдового чи́стого дорогоці́нного ми́ра, пома́зала но́ги Іісу́са і обте́рла воло́ссям свої́м но́ги Його́; і дім напо́внився па́хощами від ми́ра.
4Тоді́ оди́н з у́чнів Його́, Іу́да Си́монів Іскаріо́т, яки́й хоті́в ви́дати Його́, сказа́в:
5а чому́ було́ б не прода́ти це ми́ро за три́ста дина́ріїв і не розда́ти убо́гим?
6Сказа́в же він це не тому́, що піклува́вся про убо́гих, а тому́, що був зло́дій. Він мав при собі́ грошову́ скри́ньку і носи́в, що туди́ вкида́ли.
7Іісу́с же сказа́в: зали́ште її́; вона́ зберегла́ це до дня погребі́ння Мого́.
8Бо вбо́гих завжди́ ма́єте з собо́ю, а Мене́ не завжди́.
9Бага́то з іуде́їв дізна́лися, що Він там, і прийшли́ не ті́льки зара́ди Іісу́са, але щоб ба́чити і Ла́заря, котро́го Він воскреси́в з ме́ртвих.
10Первосвяще́нники ж змо́вились уби́ти і Ла́заря,
11бо зара́ди ньо́го бага́то з іуде́їв прихо́дили і ві́рували в Іісу́са.
12Дру́гого дня бага́то наро́ду, що прийшли́ на свя́то, почу́вши, що Іісу́с іде́ в Ієрусали́м,
13взяли́ па́льмове ві́ття, ви́йшли назу́стріч Йому́ і вигу́кували: оса́нна! благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє, Цар Ізра́їлів!
14Іісу́с же, знайшо́вши молодо́го осла́, сів на ньо́го, як напи́сано:
15не бі́йся, до́чко Сіо́нова! ось, Цар твій гряде́, си́дячи на молодо́му ослі́.
16У́чні Його́ споча́тку не зрозумі́ли цього́, але́ коли́ просла́вився Іісу́с, тоді́ згада́ли, що так було́ про Ньо́го напи́сано, і це зроби́ли Йому́.
17Наро́д, що був з Ним рані́ше, сві́дчив, що Він ви́кликав Ла́заря із гро́бу і воскреси́в його́ з ме́ртвих.
18Тому́ і зустрі́в Його́ наро́д, бо чув, що Він сотвори́в це чу́до.
«Величаем Тя, Живодавче Христе, осанна в вышних, и мы Тебе вопием: благословен Грядый во имя Господне». Після Євангелія, під час читання 50-го псалма, звершується кадіння верби й читається молитва на благословення: «Господи Боже наш, седяй на Херувимех...», після цього верби окроплюються святою водою із промовлянням слів (тричі): «Освящаются ваия сия, окроплением воды сея священныя, во имя Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь». «Честнейшую» не співаємо. Після 9-ї пісні та єктенії — «Свят Господь Бог наш». Відпуст: «Иже на жребяти осли сести изволивый, нашего ради спасения, Христос, истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, (на літургії — з доданням: святых славных и всехвальных апостол, иже во святых отца нашего Иоанна, архиепископа Константиня града, Златоустаго) преподобных и богоносных отец наших, и всех святых, помилует и спасет нас, яко Благ и Человеколюбец». На літургії — вхідний вірш: «Благословен Грядый во имя Господне
благословихом вы из дому Господня
Бог Господь, и явися нам». На трапезі благословляється вкушання риби