Читання дняп’ятниця

На утрені

Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.

На літургії

Апостол

Як. 2:1–13 Соборне послання Якова

зач. 521Бра́ття мої́! Ма́йте ві́ру в Іісу́са Христа́ на́шого Го́спода сла́ви, не зважа́ючи на осо́бу.

2Бо, якщо́ у зібра́ння ва́ше ввійде́ люди́на із золоти́м пе́рстнем, у бага́тій оде́жі, увійде́ ж і бі́дний в убо́гій оде́жі,

3і ви, ди́влячись на одя́гненого в бага́ту оде́жу, ска́жете йому́: тобі́ до́бре сі́сти тут, а бі́дному ска́жете: ти стань там, або сіда́й тут, бі́ля ніг мої́х, –

4то чи не пересу́джуєте ви в собі́ і чи не стаєте́ су́ддями з недо́брими думка́ми?

5Послу́хайте, бра́ття мої́ улю́блені: хіба́ не бі́дних сві́ту ви́брав Бог бу́ти бага́тими ві́рою і спадкоє́мцями Ца́рства, яке́ Він обіця́в тим, котрі́ лю́блять Його́?

6А ви знева́жили бі́дного. Хіба́ не бага́ті притісня́ють вас, і хіба́ не вони́ тя́гнуть вас на суди́?

7Хіба́ не вони́ знесла́влюють до́бре ім’я́, яки́м ви назива́єтесь?

8Коли́ ви вико́нуєте зако́н ца́рський за Писа́нням: возлюби́ бли́жнього твого́, як себе́ само́го, – до́бре ро́бите.

9Але́ коли́ ро́бите, ди́влячись на осо́бу, то гріх чи́ните, і пе́ред зако́ном виявля́єтесь злочи́нцями.

10Хто вико́нує весь зако́н і согріши́ть у чо́му-не́будь одно́му, той стає́ винува́тим у всьо́му.

11Бо Той же, Хто сказа́в: не перелю́бствуй, сказа́в і: не уби́й; тому́, якщо́ ти не перелю́бствуєш, але́ уб’є́ш, то ти та́кож злочи́нець пе́ред зако́ном.

12Так говорі́ть і так робі́ть, як такі́, що ма́ють бу́ти суди́мі за зако́ном свобо́ди.

13Бо неми́лостивий суд тому́, хто не твори́в ми́лості; ми́лість же підно́ситься над судо́м.

і за суботу (під зачало) Кол. 1:3–6 Послання до Колосян

3Благода́ть вам і мир від Бо́га Отця́ на́шого і Го́спода Іісу́са Христа́. да на́шого Іісу́са Христа́, завжди́ мо́лячись за вас,

4почу́вши про ві́ру ва́шу в Христа́ Іісу́са та про любо́в до всіх святи́х,

5у наді́ї на угото́ване вам на небеса́х, про що ви рані́ше чу́ли в правди́вому сло́ві благові́стя,

6яке́ перебува́є у вас, як і у всьо́му сві́ті, та прино́сить плід, і зроста́є, як і між ва́ми, від то́го дня, коли́ ви почу́ли і пізна́ли благода́ть Бо́жу в і́стині,

Прп. Амфілохію Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Євангеліє

Мк. 9:33–41 Євангеліє від Марка

зач. 4133Прийшо́в до Капернау́ма; і коли́ був у до́мі, запита́в їх: про що доро́гою ви міркува́ли між собо́ю?

34Вони́ мовча́ли; бо доро́гою міркува́ли між собо́ю, хто бі́льший.

35І, сі́вши, покли́кав дванадцятьо́х і сказа́в їм: хто хо́че бу́ти пе́ршим, хай бу́де з усі́х оста́ннім і всім слуго́ю.

36І, взя́вши дитя́, поста́вив його́ посере́д них і, обня́вши його́, сказа́в їм:

37хто при́йме в ім’я́ Моє́ одного́ з таки́х діте́й, той Мене́ прийма́є; а хто Мене́ при́йме, той не Мене́ прийма́є, а Того́, Хто посла́в Мене́.

38При цьо́му Іоа́нн сказа́в: Учи́телю! ми ба́чили чолові́ка, яки́й Твої́м і́менем виганя́є бі́сів, а не хо́дить за на́ми; і заборони́ли йому́, бо не хо́дить за на́ми.

39Іісу́с сказа́в: не забороня́йте йому́, бо ніхто́, сотвори́вши чу́до і́менем Мої́м, не мо́же ско́ро злосло́вити Мене́.

40Бо хто не про́ти вас, той за вас.

41І хто напо́їть вас ча́шею води́ в ім’я́ Моє́, тому́ що ви Христо́ві, і́стинно кажу́ вам, не втра́тить своє́ї нагоро́ди.

і за суботу (під зачало) Лк. 14:1–11 Євангеліє від Луки

зач. 741Довело́сь Йому́ в субо́ту ввійти́ в дім одного́ з нача́льників фарисе́йських вкуси́ти хлі́ба, і вони́ сте́жили за Ним.

2І ось став пе́ред Ним чолові́к, яки́й стражда́в водяно́ю хворо́бою.

3Тоді́ Іісу́с запита́в зако́нників і фарисе́їв: чи дозво́лено зціля́ти в субо́ту?

4Вони́ мовча́ли. А Він, доторкну́вшись, зціли́в його́ і відпусти́в.

5При цьо́му сказа́в їм: якщо́ у ко́го з вас осе́л або віл упаде́ в коло́дязь, чи не зра́зу ж ви́тягнете його́ і в субо́ту?

6І не змогли́ відповісти́ Йому́ на це.

7Поміча́ючи ж, як запро́шені вибира́ли пе́рші місця́, сказа́в їм при́тчу:

8коли́ бу́деш запро́шений ким на весі́лля, не сіда́й на пе́рше мі́сце, щоб не знайшо́вся хто між запро́шеними пова́жніший за те́бе,

9і щоб той, хто запроси́в тебе́ і його́, підійшо́вши, не сказа́в тобі́: поступи́ся цьому́ мі́сцем, і тоді́ доведе́ться тобі́ з со́ромом зайня́ти оста́ннє мі́сце.

10Але́ коли́ бу́деш запро́шений, то, прийшо́вши, сіда́й на оста́ннє мі́сце, щоб той, хто запроси́в тебе́, підійшо́вши, сказа́в: дру́же! переся́дь ви́ще; тоді́ бу́де тобі́ честь пе́ред ти́ми, хто сиди́ть з тобо́ю,

11бо вся́кий, хто сам се́бе ви́соко ста́вить, бу́де прини́жений, а хто прини́жує себе́, піднесе́ться.

Прп. Амфілохію Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.