Читання днясубота

На утрені

Мф. 6:1–13 Євангеліє від Матфея

зач. 161Пильну́йте, не творі́ть ми́лостині ва́шої пе́ред людьми́ з тим, щоб вони́ ба́чили вас: іна́кше не бу́де вам нагоро́ди від Отця́ ва́шого Небе́сного.

2О́тже, коли́ тво́риш ми́лостиню, не труби́ пе́ред собо́ю, як ро́блять лицемі́ри в синаго́гах і на ву́лицях, щоб прославля́ли їх лю́ди. І́стинно кажу́ вам: вони́ вже прийма́ють нагоро́ду свою́.

3У те́бе ж, як тво́риш ми́лостиню, хай лі́ва рука́ твоя́ не зна́є, що ро́бить прави́ця твоя́,

4щоб ми́лостиня твоя́ була́ тає́мна; і Оте́ць тві́й, Котри́й ба́чить тає́мне, відда́сть тобі́ я́вно.

5І, коли́ мо́лишся, не будь, як лицемі́ри, котрі́ лю́блять у синаго́гах і на ро́зі ву́лиць, зупиня́ючись, моли́тися, щоб показа́тися пе́ред людьми́. І́стинно кажу́ вам: вони́ вже отри́мують нагоро́ду свою́.

6Ти ж, коли́ мо́лишся, увійди́ в кімна́ту твою́ і, зачини́вши две́рі твої́, помоли́сь Отцю́ твоє́му, Котри́й вта́йні, і Оте́ць тві́й, Яки́й ба́чить тає́мне, відда́сть тобі́ я́вно.

7А мо́лячись, не говорі́ть за́йвого, як язи́чники, бо вони́ ду́мають, що в багатослі́в’ї своє́му почу́ті бу́дуть;

8не уподі́бнюйтесь їм, бо зна́є Оте́ць ваш, чого́ ви потребу́єте, рані́ше ва́шого проха́ння в Ньо́го.

9Молі́ться ж так: О́тче наш, Ти, що є на небеса́х! хай святи́ться ім’я́ Твоє́;

10хай при́йде Ца́рство Твоє́; хай бу́де во́ля Твоя́ і на землі́, як на не́бі;

11хліб наш насу́щний дай нам на цей день;

12і прости́ нам прови́ни на́ші, як і ми проща́ємо винуватця́м на́шим;

13і не введи́ нас у споку́су, але ви́зволи нас від лука́вого. Бо Твоє́ є Ца́рство і си́ла і сла́ва пові́к. Амі́нь.

На літургії

Апостол

Суботи перед Різдвом Христовим Гал. 3:8–12 Послання до Галатів

зач. 2058І Писа́ння, передбача́ючи, що ві́рою Бог ви́правдає язи́чників, передвісти́ло Авраа́мові: в тобі́ благословля́ться всі наро́ди.

9Ото́ж ві́руючі благословля́ються з ві́рним Авраа́мом,

10а всі ті, що утве́рджуються на діла́х зако́ну, перебува́ють під кля́твою. Бо напи́сано: про́клятий вся́кий, хто не вико́нує пості́йно всього́, що напи́сано в кни́зі зако́ну.

11А що зако́ном ніхто́ не ви́правдається пе́ред Бо́гом, це зрозумі́ло, бо пра́ведний ві́рою живи́й бу́де.

12А зако́н не по ві́рі; але́ хто вико́нує його́, той живи́й бу́де ним.

Прав. Євр. 4:14–5:6 Послання до Євреїв

зач. 3114:14Отже, ма́ючи Первосвяще́нника Вели́кого, Котри́й пройшо́в небеса́, Іісу́са Си́на Бо́жого, бу́демо тве́рдо трима́тися спові́дування на́шого.

15Бо ми ма́ємо не тако́го первосвяще́нника, яки́й не мо́же співстражда́ти нам в не́мочах на́ших, але́ Тако́го, Яки́й, поді́бно до нас, зазна́в споку́си у всьо́му, крім гріха́.

16Тому́ з дерзнові́нням приступа́ймо до престо́лу благода́ті, щоб оде́ржати ми́лість і знайти́ благода́ть для своєча́сної допомо́ги.

5:1Бо ко́жний первосвяще́нник, котри́й з люде́й обира́ється, для люде́й поставля́ється на служі́ння Бо́гові, щоб прино́сити дари́ й же́ртви за гріхи́,

2яки́й мо́же бу́ти побла́жливим до не́уків та заблу́дливих, тому́ що й сам обкла́дений не́міччю,

3і тому́ він пови́нен як за наро́д, так і за се́бе прино́сити же́ртви за гріхи́.

4І ніхто́ сам собо́ю не прийма́є ціє́ї че́сті, але́ покли́каний Бо́гом, як і Ааро́н.

5Так і Христо́с не Сам Собі́ присво́їв сла́ву бу́ти первосвяще́нником, але́ Той, Хто сказа́в Йому́: Ти Син Мій, Я ни́ні роди́в Тебе́;

6як і в і́ншому мі́сці гово́рить: Ти – свяще́нник пові́к за чи́ном Мелхіседе́ка.

Євангеліє

Суботи перед Різдвом Христовим Лк. 13:18–29 Євангеліє від Луки

зач. 7218Він же сказа́в: до чого́ поді́бне Ца́рство Бо́же? і до чого́ уподі́бню його́?

19Воно́ поді́бне до зерна́ гірчи́чного, яке́ чолові́к взяв і посади́в у своє́му саду́; і ви́росло, і ста́ло вели́ким де́ревом, і птахи́ небе́сні хова́лись у гілка́х його́.

20Ще сказа́в: до чого́ уподі́бню Ца́рство Бо́же?

21Воно́ поді́бне до заква́ски, яку́ жі́нка, взя́вши, покла́ла в три мі́ри бо́рошна, аж до́ки не вки́сло все.

22І прохо́див че́рез міста́ і се́ла, і вчив, пряму́ючи до Ієрусали́ма.

23Оди́н чолові́к сказа́в Йому́: Го́споди! невже́ ма́ло тих, що спаса́ються? а Він сказа́в їм:

24подвиза́йтеся увійти́ че́рез вузькі́ воро́та, бо, кажу́ вам, бага́то бу́де таки́х, які́ намага́тимуться увійти́, і не змо́жуть.

25Коли́ госпо́дар до́му вста́не і зачи́нить две́рі, тоді́ ви, стоячи́ надво́рі, почне́те сту́кати у две́рі і говори́ти: Го́споди! Го́споди! відчини́ нам; а Він ска́же вам у ві́дповідь: не зна́ю вас, зві́дки ви.

26Тоді́ почне́те говори́ти: ми ї́ли і пили́ пе́ред Тобо́ю, і на ву́лицях на́ших Ти вчив.

27А Він ска́же: говорю́ вам: не зна́ю вас, зві́дки ви; відійді́ть від Ме́не всі, хто чи́нить непра́вду.

28Там бу́де плач і скре́гіт зубі́в, коли́ поба́чите Авраа́ма, Ісаа́ка і Я́кова і всіх проро́ків у Ца́рстві Бо́жому, а себе́ ви́гнаними геть.

29І при́йдуть від схо́ду і за́ходу, від пі́вночі й від пі́вдня, і возля́жуть у Ца́рстві Бо́жому.

Сщмч. (під зачало) Мк. 9:33–41 Євангеліє від Марка

зач. 4133Прийшо́в до Капернау́ма; і коли́ був у до́мі, запита́в їх: про що доро́гою ви міркува́ли між собо́ю?

34Вони́ мовча́ли; бо доро́гою міркува́ли між собо́ю, хто бі́льший.

35І, сі́вши, покли́кав дванадцятьо́х і сказа́в їм: хто хо́че бу́ти пе́ршим, хай бу́де з усі́х оста́ннім і всім слуго́ю.

36І, взя́вши дитя́, поста́вив його́ посере́д них і, обня́вши його́, сказа́в їм:

37хто при́йме в ім’я́ Моє́ одного́ з таки́х діте́й, той Мене́ прийма́є; а хто Мене́ при́йме, той не Мене́ прийма́є, а Того́, Хто посла́в Мене́.

38При цьо́му Іоа́нн сказа́в: Учи́телю! ми ба́чили чолові́ка, яки́й Твої́м і́менем виганя́є бі́сів, а не хо́дить за на́ми; і заборони́ли йому́, бо не хо́дить за на́ми.

39Іісу́с сказа́в: не забороня́йте йому́, бо ніхто́, сотвори́вши чу́до і́менем Мої́м, не мо́же ско́ро злосло́вити Мене́.

40Бо хто не про́ти вас, той за вас.

41І хто напо́їть вас ча́шею води́ в ім’я́ Моє́, тому́ що ви Христо́ві, і́стинно кажу́ вам, не втра́тить своє́ї нагоро́ди.

Прав. Мф. 5:14–19 Євангеліє від Матфея

зач. 1114Ви є сві́тло сві́ту. Не мо́же схова́тися мі́сто, яке́ стої́ть на верху́ гори́.

15І, засвіти́вши сві́чку, не ста́влять її́ під посу́дину, а на підсві́чник, і сві́тить всім у до́мі.

16Так хай ся́є сві́тло ва́ше пе́ред людьми́, щоб вони́ ба́чили ва́ші до́брі діла́ і прославля́ли Отця́ ва́шого Небе́сного.

17Не ду́майте, що Я прийшо́в пору́шити зако́н або́ проро́ків: не пору́шити прийшо́в Я, а здійсни́ти.

18Бо і́стинно кажу́ вам: до́ки не пере́йде не́бо і земля́, жо́дна йо́та чи жо́дна ри́ска не пере́йде із зако́ну, по́ки не здійсни́ться все.

19О́тже, хто пору́шить одну́ з цих за́повідей найме́нших і навчи́ть так люде́й, той найме́ншим бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному; а хто ви́конає і навчи́ть, той вели́ким бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному.