Читання днячетвер

На літургії

Апостол

Як. 1:19–27 Соборне послання Якова

19Отже, бра́ття мої́ улю́блені, ко́жна люди́на хай бу́де швидко́ю на слу́хання, пові́льною на слова́, пові́льною на гнів,

20бо гнів люди́ни не тво́рить пра́вди Бо́жої.

21Тому́, відки́нувши вся́ку нечистоту́ і за́лишок зло́би, з ла́гідністю приймі́ть наса́джене сло́во, яке́ мо́же спасти́ ва́ші ду́ші.

22Бу́дьте ж викона́вцями сло́ва, а не ті́льки слухача́ми, які́ сами́х себе́ обма́нюють.

23Бо хто слу́хає сло́во і не вико́нує, той поді́бний до люди́ни, яка́ розгляда́є приро́дні ри́си свого́ обли́ччя в дзе́ркалі:

24вона́ подиви́лась на се́бе, відійшла́ і відра́зу ж забу́ла, яка́ вона́.

25Але́ хто вни́кне в зако́н доскона́лий, зако́н свобо́ди, і перебува́тиме в ньо́му, той, бу́дучи не слухаче́м, яки́й забува́є, а викона́вцем ді́ла, блаже́нний бу́де в свої́й дія́льності.

26Коли́ хто з вас ду́має, що він побо́жний і не прибо́ркує свого́ язика́, а обма́нює своє́ се́рце, то побо́жність у то́го пуста́.

27Чи́ста і непоро́чна побо́жність пе́ред Бо́гом і Отце́м є в то́му, щоб піклува́тися про сирі́т і вдів у ї́хніх скорбо́тах і берегти́ себе́ неоскве́рненим від сві́ту.

Євангеліє

Мк. 9:10–16 Євангеліє від Марка

зач. 3910І вони́ утри́мали в собі́ це сло́во, пита́ючи оди́н о́дного, що зна́чить: воскре́снути з ме́ртвих.

11І спита́ли Його́: як же кни́жники гово́рять, що рані́ше нале́жить прийти́ Іллі́?

12Він же відповіда́в їм: пра́вда, Ілля́ пови́нен прийти́ рані́ше і приготува́ти все; і Си́нові Людсько́му, як напи́сано про Ньо́го, нале́жить бага́то постражда́ти і бу́ти знева́женим.

13Але́ кажу́ вам, що Ілля́ прийшо́в, і вчини́ли з ним, як хоті́ли, як напи́сано про ньо́го.

14Прийшо́вши до у́чнів, поба́чив бага́то наро́ду бі́ля них і кни́жників, які́ спереча́лися з ни́ми.

15І відра́зу, поба́чивши Його́, весь наро́д здивува́вся, і, підбіга́ючи, віта́ли Його́.

16Він запита́в кни́жників: про що спереча́єтеся з ни́ми?