Читання дняп’ятниця
На утрені
Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки
зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,
18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.
19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.
20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.
21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.
22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.
23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.
На літургії
Апостол
Євр. 7:18–25 Послання до Євреїв
зач. 31718Відмі́на ж попере́дньої за́повіді бува́є вна́слідок її́ не́мочі та некори́сності,
19бо зако́н нічо́го не дові́в до доскона́лості; але́ вво́диться кра́ща наді́я, че́рез яку́ ми наближа́ємось до Бо́га.
20І як це було́ не без кля́тви, –
21бо ті були́ свяще́нниками без кля́тви, а Цей з кля́твою, бо про Ньо́го ска́зано: кля́вся Госпо́дь і не розка́ється: Ти свяще́нник пові́к за чи́ном Мелхіседе́ка, –
22то поручи́телем кра́щого заві́ту став Іісу́с.
23До то́го ж, тих свяще́нників було́ бага́то, бо смерть не дозволя́ла перебува́ти одно́му;
24а Цей, як перебува́ючий ві́чно, ма́є і свяще́нство нескінче́нне,
25тому́ й мо́же завжди́ спаса́ти тих, які́ прихо́дять че́рез Ньо́го до Бо́га, бу́дучи завжди́ живи́м, щоб заступа́тися за них.
і за суботу (під зачало) Еф. 2:11–13 Послання до Ефесян
11Ото́ж пам’ята́йте, що ви, коли́сь язи́чники по пло́ті, яки́х назива́ли необрі́заними, так зва́ні обрі́зані плотськи́м обрі́занням, рукотво́рним,
12що ви були́ в той час без Христа́ відчу́женими від грома́ди ізра́їльської, чужі́ заві́там обі́тниці, не ма́ли наді́ї і були́ безбо́жниками в сві́ті,
13а тепе́р у Христі́ Іісу́сі ви, що коли́сь були́ дале́кими, ста́ли близьки́ми Кро́в’ю Христо́вою.
Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів
зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,
23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.
24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.
25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики
26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.
6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.
зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.
Євангеліє
Лк. 20:19–26 Євангеліє від Луки
зач. 10119І шука́ли в цей час первосвяще́нники і кни́жники, щоб накла́сти на Ньо́го ру́ки, та побоя́лись наро́ду, бо зрозумі́ли, що про них сказа́в Він цю при́тчу.
20І, слідку́ючи за Ним, підісла́ли лука́вих люде́й, які́, вдаючи́ з се́бе пра́ведних, злови́ли б Його́ на сло́ві, щоб ви́дати Його́ нача́льникам і вла́ді прави́теля.
21І вони́ запита́ли Його́: Учи́телю! ми зна́ємо, що Ти правди́во гово́риш і вчиш, і не ди́вишся на осо́бу, але́ і́стинно на путь Бо́жу наставля́єш;
22чи ва́рто нам дава́ти пода́ток ке́сареві, чи ні?
23Він же, зрозумі́вши ї́хнє лука́вство, сказа́в їм: що ви Мене́ спокуша́єте?
24Покажі́ть Мені́ дина́рій: чиє́ на ньо́му зобра́ження і на́пис? Вони́ відповіли́: ке́сареве.
25Він сказа́в їм: о́тже, віддава́йте ке́сареве ке́сареві, а Бо́же Бо́гові.
26І не могли́ пійма́ти Його́ на сло́ві пе́ред наро́дом і, здивува́вшись ві́дповіді Його́, замо́вкли.
і за суботу (під зачало) Лк. 12:32–40 Євангеліє від Луки
зач. 6732Не бі́йся, мале́ ста́до! бо Оте́ць ваш благоволи́в да́ти вам Ца́рство.
33Продава́йте майно́ ва́ше і дава́йте ми́лостиню. Приготу́йте собі́ гаманці́, що не старі́ють, і скарби́, що не зме́ншуються на небеса́х, куди́ зло́дій не наближа́ється, і де міль не то́чить,
34бо де скарб ваш, там і се́рце ва́ше бу́де.
35Хай бу́дуть чре́сла ва́ші підпере́зані і світи́льники засві́чені.
36І ви будьте поді́бні до люде́й, які́ чека́ють пове́рнення госпо́даря свого́ з весі́лля, щоб, коли́ при́йде і посту́кає, нега́йно відчини́ти йому́.
37Блаже́нні ті раби́, госпо́дар яки́х, прийшо́вши, зна́йде їх пильну́ючими; і́стинно говорю́ вам, що він підпере́жеться і поса́дить їх, та, підхо́дячи, служи́тиме їм.
38І коли́ при́йде о дру́гій сторо́жі, або́ о тре́тій сторо́жі при́йде, і зна́йде їх так, то блаже́нні ті раби́.
39Ви зна́єте, що коли́ б знав госпо́дар до́му, о які́й годи́ні при́йде зло́дій, то пильнува́в би і не дав би підкопа́ти до́му свого́.
40Бу́дьте ж і ви гото́ві, бо в яки́й час не сподіва́єтесь, при́йде Син Людськи́й.
Прп. Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея
зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.
28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;
29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;
30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.