Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Послання до Євреїв
Глава 7
зач. 315 1 Бо Мелхіседе́к, цар Сали́му, свяще́нник Бо́га Всеви́шнього, той, яки́й зустрі́в Авраа́ма і благослови́в його́, коли́ він поверта́вся пі́сля пора́зки царі́в,
2 яко́му і десяти́ну Авраа́м відділи́в з усьо́го, – по-пе́рше, за зна́ченням і́мені – цар пра́вди, а по́тім і цар Сали́му, то́бто цар ми́ру,
3 без ба́тька, без ма́тері, без родово́ду, котри́й не ма́є ні поча́тку днів, ні кінця́ життя́, уподі́бнюючись Си́нові Бо́жому, перебува́є свяще́нником назавжди́.
4 Ба́чите, яки́й вели́кий той, котро́му і Авраа́м патріа́рх дав десяти́ну з кра́щої здо́бичі своє́ї.
5 Ті, що оде́ржують свяще́нство з сині́в Леві́їних, ма́ють за́повідь – бра́ти за зако́ном десяти́ну з наро́ду, то́бто зі свої́х браті́в, хоча́ й ці ви́йшли від чресл Авраа́мових.
6 Але́ цей, що не похо́див з ро́ду ї́хнього, оде́ржав десяти́ну від Авраа́ма і благослови́в то́го, хто мав обі́тницю.
зач. 316 7 Без уся́кого ж запере́чення ме́нший благословля́ється бі́льшим.
8 І тут десяти́ни беру́ть лю́ди сме́ртні, а там – той, хто ма́є про се́бе сві́дчення, що він живе́.
9 І, так би мо́вити, сам Леві́й, котри́й прийма́є десяти́ни, в осо́бі Авраа́ма дав десяти́ну:
10 бо він ще був у чре́слах ба́тька, коли́ Мелхіседе́к зустрі́в його́.
11 О́тже, якби́ доскона́лість досяга́лась че́рез леві́тське свяще́нство, – бо з ним сполу́чений зако́н наро́ду, – то яка́ б ще була́ потре́ба постава́ти і́ншому свяще́нникові за чи́ном Мелхіседе́ка, а не іменува́тися за чи́ном Ааро́на?
12 Адже́ із перемі́ною свяще́нства необхі́дно бу́ти перемі́ні і зако́ну,
13 бо Той, про Ко́го гово́риться це, нале́жав до і́ншого колі́на, з яко́го ніхто́ не приступа́в до жерто́вника.
14 Бо відо́мо, що Госпо́дь наш зася́яв з колі́на Іу́ди, про яке́ Мойсе́й нічо́го не сказа́в відно́сно свяще́нства.
15 І це ще ясні́ше ви́дно з то́го, що за подо́бою Мелхіседе́ка постає́ Свяще́нник і́нший,
16 Котри́й таки́й не за зако́ном за́повіді плотсько́ї, а за си́лою життя́ нескінче́нного.
17 Бо засві́дчено: Ти свяще́нник пові́к за чи́ном Мелхіседе́ка.
зач. 317 18 Відмі́на ж попере́дньої за́повіді бува́є вна́слідок її́ не́мочі та некори́сності,
19 бо зако́н нічо́го не дові́в до доскона́лості; але́ вво́диться кра́ща наді́я, че́рез яку́ ми наближа́ємось до Бо́га.
20 І як це було́ не без кля́тви, –
21 бо ті були́ свяще́нниками без кля́тви, а Цей з кля́твою, бо про Ньо́го ска́зано: кля́вся Госпо́дь і не розка́ється: Ти свяще́нник пові́к за чи́ном Мелхіседе́ка, –
22 то поручи́телем кра́щого заві́ту став Іісу́с.
23 До то́го ж, тих свяще́нників було́ бага́то, бо смерть не дозволя́ла перебува́ти одно́му;
24 а Цей, як перебува́ючий ві́чно, ма́є і свяще́нство нескінче́нне,
25 тому́ й мо́же завжди́ спаса́ти тих, які́ прихо́дять че́рез Ньо́го до Бо́га, бу́дучи завжди́ живи́м, щоб заступа́тися за них.
зач. 318 26 Таки́й і пови́нен бу́ти у нас Первосвяще́нник: святи́й, неприче́тний злу, непоро́чний, відді́лений від грі́шників і підне́сений ви́ще небе́с.
27 Котри́й не ма́є потре́би щоде́нно, як ті первосвяще́нники, прино́сити же́ртви споча́тку за свої́ гріхи́, по́тім за гріхи́ наро́ду, бо Він зроби́в це оди́н раз, прині́сши в же́ртву Себе́ Само́го.
28 Бо зако́н поставля́є первосвяще́нниками люде́й, котрі́ ма́ють не́мочі, а сло́во кля́твенне, пі́сля зако́ну, поста́вило Си́на, наві́ки доскона́лого.