Читання днячетвер
На літургії
Апостол
1 Сол. 2:9–14 Перше послання до Солунян
зач. 2659Бо ви пам’ята́єте, бра́ття, труд наш і ви́снаження: вночі́ і вдень працю́ючи, щоб не обтя́жити кого́ з вас, ми пропові́дували вам благові́стя Бо́же.
10Сві́дки ви і Бог, як свя́то і пра́ведно та бездога́нно ми пово́дились се́ред вас, ві́руючих,
11тому́ що ви зна́єте, як ко́жного з вас, мов ба́тько діте́й свої́х,
12ми проси́ли і переко́нували та блага́ли ді́яти досто́йно Бо́га, Котри́й покли́кав вас у Своє́ Ца́рство і сла́ву.
13Тому́ і ми безпереста́нно дя́куємо Бо́гові, що, прийня́вши від нас почу́те сло́во Бо́же, ви прийняли́ його́ не як сло́во людське́, а як сло́во Бо́же, яки́м воно́ є (і́стинно), яке́ і ді́є у вас, ві́руючих.
зач. 26614Бо ви, бра́ття, ста́ли наслі́дувачами церко́в Бо́жих у Христі́ Іісу́сі, які́ знахо́дяться в Іуде́ї, тому́ що і ви те са́ме перетерпі́ли від свої́х єдиноплемі́нників, як і ті від іуде́їв,
Ап. Гал. 1:11–19 Послання до Галатів
зач. 20011Сповіща́ю ж вам, бра́ття, що Єва́нгеліє, яке́ я благовіствува́в, не є людське́;
12бо я прийня́в його́ і навчи́вся не від люди́ни, а че́рез одкрове́ння Іісу́са Христа́.
13Ви чу́ли про мій попере́дній спо́сіб життя́ в іуде́йстві, що я жорсто́ко гони́в Це́ркву Бо́жу та спусто́шував її́,
14і досяга́в у́спіхів в іуде́йстві бі́льше за багатьо́х рове́сників у моє́му роду́, бу́дучи надмі́рним ревни́телем ба́тьківських мої́х переда́нь.
15Коли́ ж Бог, Котри́й ви́брав мене́ від утро́би ма́тері моє́ї і покли́кав благода́ттю Своє́ю, благоволи́в
16відкри́ти в мені́ Си́на Свого́, щоб я благовіствува́в Його́ язи́чникам, – я не став тоді́ ж ра́дитися з пло́ттю і кро́в’ю,
17і не пішо́в в Ієрусали́м до тих, що ста́ли Апо́столами рані́ше за ме́не, а пішо́в до Араві́ї, і зно́ву поверну́вся в Дама́ск.
18По́тім, че́рез три ро́ки, пішо́в я до Ієрусали́ма поба́чити Петра́ і пробу́в у ньо́го днів п’ятна́дцять.
19І́ншого з Апо́столів я не ба́чив ніко́го, крім Я́кова, бра́та Госпо́днього.
Євангеліє
Лк. 9:49–56 Євангеліє від Луки
зач. 4849При цьо́му Іоа́нн сказа́в: Наста́внику! ми ба́чили чолові́ка, яки́й і́менем Твої́м виганя́є бі́сів, і заборони́ли йому́, бо він не хо́дить з на́ми.
50Іісу́с сказа́в йому́: не забороня́йте, бо хто не про́ти вас, той за вас.
51Коли́ ж наближа́лись дні відхо́ду Його́ з цьо́го сві́ту, Він ви́рішив іти́ до Ієрусали́ма;
52і посла́в ві́сників пе́ред лице́м Свої́м; і вони́ пішли́ і увійшли́ у село́ Самаря́нське, щоб приготува́ти Йому́;
53але́ там не при́йняли Його́, бо Він мав ви́гляд подоро́жнього, що йде в Ієрусали́м.
54Поба́чивши це, у́чні Його́, Я́ків і Іоа́нн, сказа́ли: Го́споди! хо́чеш, ми ска́жемо, щоб вого́нь зійшо́в з не́ба і спали́в їх, як і Ілля́ вчини́в?
55Але́ Він, оберну́вшись до них, заборони́в їм і сказа́в: не зна́єте, яко́го ви ду́ху;
56бо Син Людськи́й прийшо́в не губи́ти ду́ші людські́, а спаса́ти. І пішли́ до і́ншого села́.
Ап. Мф. 13:54–58 Євангеліє від Матфея
54І, прийшо́вши у Свою́ вітчи́зну, вчив їх у синаго́зі ї́хній, так що всі дивува́лися й говори́ли: зві́дки в Ньо́го така́ прему́дрість і си́ли?
55чи Він не теслярі́в син? чи не Його́ Ма́ти зве́ться Марі́єю і брати́ Його́ Я́ків та Іосі́й, і Си́мон, і Іу́да?
56і се́стри Його́, чи не всі між на́ми? зві́дки ж у Ньо́го все це?
57І спокуша́лись про Ньо́го. Іісу́с же сказа́в їм: не бува́є проро́к без че́сті, хіба́ ті́льки у вітчи́зні свої́й і в до́мі свої́м.
58І не сотвори́в там багатьо́х чуде́с че́рез неві́р’я ї́хнє.