Читання днясубота

На літургії

Апостол

Діян. 6:8–7:5,47–60 Діяння святих апостолів

зач. 176:8А Стефа́н, спо́внений ві́ри і си́ли, твори́в вели́кі чудеса́ і знаме́ння в наро́ді.

9Де́хто з так зва́ної синаго́ги ліберти́нців і кирине́йців і олександрі́йців та де́які з Кілікі́ї і Асі́ї спереча́лися зі Стефа́ном;

10та не могли́ протистоя́ти му́дрості і Ду́хові, Яки́м він говори́в.

11Тоді́ вони́ намо́вили де́кого сказа́ти: ми чу́ли, як він говори́в хулу́ на Мойсе́я і на Бо́га.

12І підбу́рили наро́д і старі́йшин і кни́жників і, напа́вши, схопи́ли його́ і привели́ в синедріо́н.

13І поста́вили лжесві́дків, які́ говори́ли: цей чолові́к не перестає́ говори́ти хулу́ на це святе́ мі́сце і на зако́н.

14Бо ми чу́ли, як він каза́в, що Іісу́с Назоре́й зруйну́є це мі́сце і змі́нить зви́чаї, пере́дані нам Мойсе́єм.

15І всі, хто сиді́в у синедріо́ні, ди́влячись на ньо́го, ба́чили лице́ його́, як лице́ А́нгела.

7:1Тоді́ сказа́в первосвяще́нник: чи спра́вді це так?

2Він же сказа́в: мужі́ бра́ття і отці́! послу́хайте. Бог сла́ви яви́вся отцю́ на́шому Авраа́мові у Месопота́мії, до пересе́лення його́ в Харра́н,

3і сказа́в йому́: ви́йди із землі́ твоє́ї, і з ро́ду твого́, і з до́му ба́тька твого́ і йди в зе́млю, яку́ покажу́ тобі́.

4Тоді́ він ви́йшов із землі́ Халде́йської і осели́вся в Харра́ні; а зві́дти, пі́сля сме́рті ба́тька його́, пересели́в його́ Бог у цю зе́млю, в які́й ви ни́ні живете́.

5І не дав йому́ на ній спа́дщини ані́ на стопу́ ноги́, а обіця́в да́ти її́ у володі́ння йому́ і пі́сля ньо́го пото́мству його́, хоч у ньо́го ще не було́ діте́й.

47Соломо́н же збудува́в Йому́ дім.

48Але́ Всеви́шній живе́ не в рукотво́рних хра́мах, як гово́рить проро́к:

49не́бо – престо́л Мій, і земля́ – підні́жжя ніг Мої́х. Яки́й дім збуду́єте Мені́, гово́рить Госпо́дь, або́ яке́ мі́сце для спо́кою Мого́?

50Чи не Моя́ рука́ сотвори́ла все це?.

51Жорстокосе́рдні! лю́ди з необрі́заним се́рцем та ву́хами! ви завжди́ проти́витесь Ду́хові Свято́му, як отці́ ва́ші, так і ви.

52Кого́ із проро́ків не гна́ли отці́ ва́ші? Вони́ повбива́ли прові́сників прише́стя Пра́ведника, зра́дниками та вби́вцями Котро́го ни́ні ста́ли ви, –

53ви, які́ прийняли́ зако́н при служі́нні А́нгелів і не зберегли́.

54Слу́хаючи це, вони́ розлютува́лися в серця́х свої́х і скрегота́ли на ньо́го зуба́ми.

55А Стефа́н, спо́внений Ду́ха Свято́го, гля́нувши на не́бо, поба́чив сла́ву Бо́жу й Іісу́са, Яки́й стоя́в право́руч Бо́га,

56і сказа́в: ось, я ба́чу небеса́, що розкри́лись, і Си́на Людсько́го, Яки́й стої́ть право́руч Бо́га.

57Вони́ ж, закрича́вши го́лосно, позатуля́ли ву́ха свої́ і односта́йно ки́нулись на ньо́го,

58і, ви́вівши за мі́сто, ста́ли побива́ти його́ камі́нням. Сві́дки ж покла́ли свої́ оде́жі бі́ля ніг юнака́, на ім’я́ Савл,

59і побива́ли камі́нням Стефа́на, яки́й моли́вся і говори́в: Го́споди Іісу́се! прийми́ дух мій.

60І, преклони́вши колі́на, ви́кликнув го́лосно: Го́споди! не вміни́ їм гріха́ цього́. І, сказа́вши це, упоко́ївся.

Ряд. 1 Кор. 1:3–9 Перше послання до Коринфян

зач. 1233Благода́ть вам і мир від Бо́га Отця́ на́шого і Го́спода Іісу́са Христа́.

4Завжди́ дя́кую Бо́гові моє́му за вас зара́ди благода́ті Бо́жої, даро́ваної вам у Христі́ Іісу́сі,

5бо в Ньо́му ви збагати́лися всім, уся́ким сло́вом і вся́ким пізна́нням, –

6тому́ що сві́дчення Христо́ве утверди́лося у вас, –

7так що ви не ма́єте недоста́тку ні в я́кому дарува́нні, чека́ючи я́влення Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

8Котри́й і утверди́ть вас до кінця́, щоб бу́ти вам непови́нними в день Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.

9Ві́рний Бог, Котри́м покли́кані ви до єдна́ння з Си́ном Його́ Іісу́сом Христо́м, Го́сподом на́шим.

Євангеліє

Мф. 21:33–42 Євангеліє від Матфея

зач. 8733Ви́слухайте і́ншу при́тчу. Був оди́н госпо́дар до́му, котри́й посади́в виногра́дник і обні́с його́ огоро́жею, ви́копав в ньо́му виності́к, збудува́в ба́шту і, відда́вши його́ виногра́дарям, відлучи́вся.

34Коли́ ж набли́зився час плоді́в, він посла́в свої́х слуг до виногра́дарів взя́ти свої́ плоди́;

35виногра́дарі, схопи́вши слу́г його́, одного́ поби́ли, дру́гого вби́ли, а і́ншого поби́ли камі́нням.

36Зно́ву посла́в він і́нших слуг, бі́льше, ніж споча́тку; і з ни́ми вчини́ли так са́мо.

37Наоста́нок посла́в він до них свого́ си́на, ка́жучи: посоро́мляться си́на мого́.

38Але́ виногра́дарі, поба́чивши си́на, сказа́ли оди́н о́дному: це спадкоє́мець; ході́мо уб’є́мо його́ і заволоді́ємо спа́дщиною його́.

39І, схопи́вши його́, ви́вели геть з виногра́дника і вби́ли.

40О́тже, ко́ли при́йде госпо́дар виногра́дника, що він зро́бить з ци́ми виногра́дарями?

41Гово́рять Йому́: злочи́нців цих відда́сть злій сме́рті, а виногра́дник відда́сть і́ншим виногра́дарям, які́ бу́дуть віддава́ти йому́ плоди́ у свій час.

42Іісу́с гово́рить їм: невже́ ви ніко́ли не чита́ли в Писа́нні: ка́мінь, який відки́нули будівни́чі, той сами́й став нарі́жним? Це від Го́спода, і є ди́вне в оча́х на́ших?.

Ряд. Мф. 19:3–12 Євангеліє від Матфея

зач. 783І приступи́ли до Ньо́го фарисе́ї і, спокуша́ючи Його́, говори́ли Йому́: чи за вся́ку прови́ну дозво́лено чолові́кові розво́дитися з жі́нкою своє́ю?

4Він сказа́в їм у ві́дповідь: чи не чита́ли ви, що Той, Хто створи́в, на поча́тку чолові́ка і жі́нку створи́в їх?.

5І сказа́в: тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є єди́ною пло́ттю.

6Тож вони́ вже не дво́є, а плоть єди́на. О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.

7Вони́ ка́жуть Йому́: чому́ ж Мойсе́й запові́дав дава́ти розвідни́й лист і розво́дитися з не́ю?

8Він гово́рить їм: Мойсе́й че́рез жорстокосе́рдість ва́шу дозво́лив вам розво́дитися з жінка́ми ва́шими; а споча́тку не було́ так;

9Я ж кажу́ вам: хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю не з вини́ пере́любу і ві́зьме шлюб з дру́гою, той перелю́бствує; і хто одру́житься з розве́деною, той перелю́бствує.

10У́чні Його́ гово́рять Йому́: якщо́ така́ пови́нність чолові́ка пе́ред жі́нкою, то кра́ще не одру́жуватись.

11Він же сказа́в їм: не всі сприйма́ють це сло́во, а кому́ дано́,

12бо є скопці́, що з утро́би ма́терньої народи́лись таки́ми; і є скопці́, які́ оско́плені від люде́й; і є скопці́, котрі́ самі́ себе́ зроби́ли скопця́ми зара́ди Ца́рства Небе́сного. Хто мо́же вмісти́ти, хай вмі́стить.