Читання дняп’ятниця

На утрені

Ін. 10:1–9 Євангеліє від Іоанна

1Істинно, і́стинно кажу́ вам: хто вхо́дить в коша́ру ове́чу не двери́ма, а десь перела́зить, той зло́дій і розбі́йник.

2А хто вхо́дить у две́рі, той па́стир ове́ць.

3Йому́ ворота́р відчиня́є, і ві́вці го́лос його́ чу́ють, і він кли́че свої́х ове́ць по і́мені і виво́дить їх.

4І коли́ ви́веде свої́х ове́ць, йде попере́д них, а ві́вці йдуть за ним, бо зна́ють його́ го́лос.

5За чужи́м же не йдуть, а тіка́ють від ньо́го, бо не зна́ють чужо́го го́лосу.

6Цю при́тчу сказа́в їм Іісу́с; але́ вони́ не зрозумі́ли, про що Він говори́в їм.

7О́тже, зно́ву сказа́в їм Іісу́с: і́стинно, і́стинно кажу́ вам, що Я две́рі ві́вцям.

8Всі, скі́льки їх прихо́дило пе́реді Мно́ю, є зло́дії й розбі́йники; але́ ві́вці не послу́хали їх.

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

На літургії

Апостол

Діян. 19:1–8 Діяння святих апостолів

зач. 421Під час перебува́ння Аполло́са в Кори́нфі Па́вел, пройшо́вши ве́рхні краї́ни, прибу́в до Ефе́са і, знайшо́вши там де́яких у́чнів,

2сказа́в їм: чи прийняли́ ви Свято́го Ду́ха, уві́рувавши? Вони́ ж сказа́ли йому́: ми на́віть і не чу́ли, чи є Дух Святи́й.

3Він сказа́в їм: у що ж ви хрести́лись? Вони́ відповіда́ли: в Іоа́ннове хре́щення.

4Па́вел сказа́в: Іоа́нн хрести́в хре́щенням покая́ння, гово́рячи лю́дям, щоб ві́рували в Гряду́щого за ним, то́бто в Христа́ Іісу́са.

5Почу́вши це, вони́ хрести́лися в ім’я́ Го́спода Іісу́са,

6і, коли́ Па́вел покла́в на них ру́ки, зійшо́в на них Дух Святи́й, і вони́ ста́ли говори́ти і́ншими мо́вами і пророкува́ти.

7Всіх їх було́ чолові́к бли́зько двана́дцяти.

8Прийшо́вши до синаго́ги, він безбо́язно пропові́дував три мі́сяці, бесі́дуючи та засві́дчуючи про Ца́рство Бо́же.

Свт. Євр. 13:17–21 Послання до Євреїв

зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.

18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.

19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.

20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.

Євангеліє

Ін. 14:1–11 Євангеліє від Іоанна

зач. 471Хай не триво́житься се́рце ва́ше: ві́руйте в Бо́га, і в Ме́не ві́руйте.

2В до́мі Отця́ Мого́ осе́ль бага́то. А якби́ не так, Я сказа́в би вам: Я йду приготува́ти мі́сце вам.

3І коли́ піду́ і приготу́ю вам мі́сце, прийду́ зно́ву і візьму́ вас до Се́бе, щоб і ви були́, де Я.

4А куди́ Я йду, ви зна́єте, і путь зна́єте.

5Фома́ сказа́в Йому́: Го́споди! не зна́ємо, куди́ йдеш; і як мо́жемо зна́ти путь?

6Іісу́с сказа́в йому́: Я є путь і і́стина і життя́; ніхто́ не прихо́дить до Отця́, як ті́льки че́рез Ме́не.

7Коли́ б ви зна́ли Мене́, то зна́ли б і Отця́ Мого́. І відни́ні зна́єте Його́ і ба́чили Його́.

8Фили́п сказа́в Йому́: Го́споди! покажи́ нам Отця́, і до́сить нам.

9Іісу́с сказа́в йому́: сті́льки ча́су Я з ва́ми, і ти не зна́єш Мене́, Фили́пе? Хто ба́чив Мене́, той і Отця́ ба́чив; як же ти гово́риш: покажи́ нам Отця́?

10Хіба́ ти не ві́риш, що Я в Отці́ і Оте́ць у Мені́? Слова́, які́ Я кажу́, не від Се́бе кажу́; Оте́ць, Яки́й в Мені́ перебува́є, Він тво́рить діла́.

зач. 4811Ві́рте Мені́, що Я в Отці́ і Оте́ць у Мені́; а якщо́ не так, то ві́рте Мені́ за сами́ми діла́ми.

Свт. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.

«Бог наш на небеси...»