Читання днячетвер

На утрені

Мк. 16:9–20 Євангеліє від Марка

зач. 719Воскре́снувши ра́но в пе́рший день ти́жня, Іісу́с спе́ршу яви́вся Марі́ї Магдали́ні, з яко́ї ви́гнав сім бі́сів.

10Вона́ пішла́ і сповісти́ла тих, які були́ з Ним, що пла́кали і рида́ли;

11але вони́, почу́вши, що Він живи́й і що вона́ ба́чила Його́, – не пові́рили.

12Пі́сля цьо́го яви́вся в і́ншому о́бразі двом з них на доро́зі, коли́ вони́ йшли до се́ла.

13І ті, поверну́вшись, сповісти́ли і́ншим; але́ і їм не пові́рили.

14Наре́шті, яви́вся сами́м одинадцятьо́м, коли́ вони́ возлежа́ли на вече́рі, і доріка́в їм за неві́р’я і жорстокосе́рдість, що не пові́рили тим, які́ ба́чили Його́ воскре́слим.

15І сказа́в їм: іді́ть по всьо́му сві́ті і пропові́дуйте Єва́нгеліє всьо́му творі́нню.

16Хто бу́де ві́рувати і охре́ститься, бу́де спасе́ний; а хто не бу́де ві́рувати, бу́де осу́джений.

17Ві́руючих супрово́джуватимуть такі́ знаме́ння: і́менем Мої́м виганя́тимуть бі́сів; говори́тимуть нови́ми мо́вами,

18бра́тимуть змій; і якщо́ отру́йне ви́п’ють, не пошко́дить їм; покладу́ть ру́ки на неду́жих, і вони́ бу́дуть здоро́ві.

19І так Госпо́дь, пі́сля розмо́ви з ни́ми, возні́сся на не́бо і сів право́руч Бо́га.

20Вони́ ж пішли́ і пропові́дували всю́ди, при Госпо́дній допомо́зі і підтве́рдженні сло́ва супрово́джуючими знаме́ннями. Амі́нь.

На літургії

Апостол

Діян. 1:1–12 Діяння святих апостолів

зач. 11Пе́ршу кни́гу я написа́в тобі́, Фео́філе, про все, що Іісу́с твори́в і чому́ вчив від поча́тку

2до то́го дня, коли́ Він возні́сся, да́вши Святи́м Ду́хом повелі́ння Апо́столам, яки́х Він ви́брав,

3пе́ред яки́ми пі́сля стражда́нь Свої́х і явля́в Себе́ живи́м з багатьма́ ві́рними до́казами, впродо́вж сорока́ днів явля́ючись їм і гово́рячи про Ца́рство Бо́же.

4І, зібра́вши їх, Він звелі́в їм: не відлуча́йтесь з Ієрусали́ма, а ждіть обі́цяного від Отця́, про що ви чу́ли від Ме́не,

5бо Іоа́нн хрести́в водо́ю, а ви, че́рез кі́лька днів пі́сля цьо́го, бу́дете охре́щені Ду́хом Святи́м.

6Тому́ вони́, зійшо́вшись, пита́ли Його́, ка́жучи: чи не в цей час, Го́споди, відно́влюєш Ти ца́рство Ізра́їлю?

7Він же сказа́в їм: не ва́ше ді́ло зна́ти часи́ і стро́ки, які́ Оте́ць покла́в у Свої́й вла́ді,

8але́ ви при́ймете си́лу, коли́ зі́йде на вас Дух Святи́й; і бу́дете Мені́ сві́дками в Ієрусали́мі та по всій Іуде́ї і Самарі́ї та аж до кра́ю землі́.

9Сказа́вши це, Він підня́вся пе́ред ї́хніми очи́ма, і хма́ра взяла́ Його́ з ви́ду ї́хнього.

10І коли́ вони́ диви́лись на не́бо, під час вознесі́ння Його́, ра́птом пе́ред ни́ми ста́ли два мужі́ в бі́лій оде́жі

11і сказа́ли: мужі́ галіле́йські, що ви стоїте́ і ди́витесь на не́бо? Цей Іісу́с, Котри́й возні́сся від вас на не́бо, при́йде таки́м же чи́ном, як ви ба́чили Його́, коли́ Він схо́див на не́бо.

зач. 212Тоді́ вони́ поверну́лися до Ієрусали́ма з гори́, що зве́ться Єлео́н і знахо́диться поблизу́ Ієрусали́ма, на ві́дстані субо́тньої путі́.

Ап. 1 Ін. 1:1–7 Перше соборне послання Іоанна

1Про те, що було́ від поча́тку, що ми чу́ли, що ба́чили свої́ми очи́ма, що розгляда́ли і чого́ торка́лися ру́ки на́ші, про Сло́во життя́, –

2бо життя́ яви́лось, і ми ба́чили і сві́дчимо, і звіща́ємо вам це ві́чне життя́, яке́ було́ в Отця́ і яви́лось нам, –

3про те, що ми ба́чили і чу́ли, звіща́ємо вам, щоб і ви ма́ли єдна́ння з на́ми: а на́ше єдна́ння – з Отце́м і Си́ном Його́, Іісу́сом Христо́м.

4І це пи́шемо вам, щоб ра́дість ва́ша була́ по́вна.

5І ось благові́стя, яке́ ми чу́ли від Ньо́го і звіща́ємо вам: Бог є сві́тло, і нема́ в Ньо́му нія́кої те́мряви.

6Коли́ ж ми ка́жемо, що ма́ємо єдна́ння з Ним, а хо́димо в те́мряві, то ми непра́вду гово́римо і не тво́римо і́стини;

7коли́ ж хо́димо в сві́тлі, поді́бно до то́го, як Він у сві́тлі, то ма́ємо єдна́ння оди́н з о́дним, і Кров Іісу́са Христа́, Си́на Його́, очища́є нас від уся́кого гріха́.

Євангеліє

Лк. 24:36–53 Євангеліє від Луки

зач. 11436Коли́ вони́ про це говори́ли, Сам Іісу́с став посере́д них і сказа́в їм: мир вам.

37Вони́ схвилюва́лись і зляка́лись, ду́маючи, що ба́чать ду́ха.

38Але́ Він сказа́в їм: що хвилю́єтесь, і для чо́го такі́ думки́ вхо́дять до серде́ць ва́ших?

39Погля́ньте на ру́ки Мої́ і на но́ги Мої́; це Я Сам; доторкні́ться до Ме́не і роздиві́ться; бо дух ті́ла і кісто́к не ма́є, як ба́чите у Ме́не.

40І, сказа́вши це, показа́в їм ру́ки і но́ги.

41Коли́ ж вони́ від ра́дості ще не ві́рили і дивува́лись, Він сказа́в їм: чи ма́єте тут яку́сь ї́жу?

42Вони́ подали́ Йому́ части́ну пече́ної ри́би і стільнико́вого ме́ду.

43І, взя́вши, їв пе́ред ни́ми.

44І сказа́в їм: ось те, про що Я говори́в вам, коли́ ще був з ва́ми, що нале́жить здійсни́тися всьо́му, напи́саному про Ме́не в зако́ні Мойсе́євому, і у проро́ків, та в псалма́х.

45Тоді́ відкри́в їм ро́зум до розумі́ння Писа́нь.

46І сказа́в їм: так напи́сано і так нале́жало постражда́ти Христу́, і воскре́снути з ме́ртвих на тре́тій день,

47і щоб в ім’я́ Його́ пропові́дувалося покая́ння і про́щення гріхі́в між усіма́ наро́дами, почина́ючи від Ієрусали́ма.

48Ви ж сві́дки цьому́.

49І Я пошлю́ обі́тницю Отця́ Мого́ на вас; ви ж залиша́йтесь у мі́сті Ієрусали́мі, до́ки не спо́внитеся си́лою з не́ба.

50І ви́вів їх з мі́ста до Віфа́нії і, підня́вши ру́ки Свої́, благослови́в їх.

51І коли́ Він благословля́в їх, поча́в віддаля́тися від них і возно́ситися на не́бо.

52Вони́ поклони́лись Йому́ і поверну́лись до Ієрусали́ма з вели́кою ра́дістю.

53І перебува́ли завжди́ в хра́мі, прославля́ючи і благословля́ючи Бо́га. Амі́нь.

Ап. Ін. 19:25–27;21:24–25 Євангеліє від Іоанна

зач. 6119:25Бі́ля хреста́ Іісу́са стоя́ли Ма́ти Його́ і сестра́ Ма́тері Його́, Марі́я Клео́пова, і Марі́я Магдали́на.

26Іісу́с, поба́чивши Ма́тір і у́чня, що тут стоя́в, котро́го люби́в, гово́рить до Ма́тері Своє́ї: Жо́но! ось, син Твій.

27По́тім ка́же у́чневі: ось, Ма́ти твоя́! І з цього́ ча́су у́чень цей взяв Її́ до се́бе.

21:24Цей у́чень і сві́дчить про це, і написа́в це; і зна́ємо, що і́стинне сві́дчення його́.

25Бага́то й і́ншого сотвори́в Іісу́с; але́, коли́ б написа́ти про те докла́дно, то, ду́маю, і сам світ не вмісти́в би напи́саних книг. Амі́нь.

Богослужіння звершується за 6-ю Марковою главою Типікону під 8-ме травня: «... аще случится святаго апостола Иоанна Богослова в четверток Вознесения». На вечірні співається «Блажен муж...». На утрені — величання: «Величаем Тя, Живодавче Христе, и почитаем еже на Небеса с Пречистою Твоею Плотию Божественное вознесение» та апостолу. Прокімен та Євангеліє свята. Замість «Честнейшую» співаємо приспіви свята. 1-й приспів: «Величай, душе моя, вознесшагося от земли на Небо Христа Жизнодавца». Відпуст: «Иже во славе вознесыйся от нас на Небо, и одесную седый Бога и Отца, Христос, истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, святаго славного и всехвального апостола и Евангелиста Иоанна Богослова, егоже и память ныне совершаем, (на літургії — з доданням: святых славных и всехвальных апостол, иже во святых отца нашего Иоанна, архиепископа Константиня града, Златоустаго) преподобных и богоносных отец наших, и всех святых, помилует и спасет нас, яко Благ и Человеколюбец». На літургії — вхідний вірш: «Взыде Бог в воскликновении, Господь во гласе трубне»