26 травня 2030
неділя · 13 травня ст. ст.
Мц. Гликерії діви і з нею мч. Лаодикія, стража темничного (близько 177). Мч. Олександра Римського (284–305). Свт. Павсикакія, єп. Синадського (606). Свв. Георгія спов. із жінкою Іриною та чадами (IХ). Прп. Євфимія Іверського (1028) (Груз.). Прав. Гликерії діви, Новгородської (1522). Перенесення мощей прмч. Макарія, архім. Овруцького, Канівського, ігумена Пінського, Переяславського чудотворця (1688). Сщмчч. Василія Соколова, Олександра Заозерського і Христофора Надєждіна пресвітерів, прмч. Макарія (Телегіна) і мч. Сергія Тихомирова (1922). Новомчч. Черкаських (XX). Собор Карпаторуських святих (перехідне святкування в 1-шу неділю після 11 травня).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділі про самарянинюглас 4
Тропар, глас 4
Све́тлую воскресе́ния про́поведь/ от А́нгела уве́девша Госпо́дни учени́цы/ и пра́деднее осужде́ние отве́ргша,/ апо́столом хва́лящася глаго́лаху:/ испрове́ржеся смерть,/ воскре́се Христо́с Бог,// да́руяй ми́рови ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 8
Ве́рою прише́дшая на кла́дязь самаряны́ня,/ ви́дя Тя прему́дрости во́ду,/ е́юже напои́шася оби́льно,// Ца́рствие вы́шнее насле́дова ве́чно, я́ко присносла́вная.
Преподобномученику Макарію Канівськомуглас 4
Тропар, глас 4
Христу́, нас ра́ди с Небе́с соше́дшему,/ после́довал еси́ в по́двизех твои́х,/ Мака́рие, о́тче наш./ Его́же моли́ о нас, ублажа́ющих тя,/ проще́ние прегреше́ний дарова́ти нам,/ любо́вию же и смире́нием сердца́ на́ша озари́ти// и спасти́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 4
Нетле́нною красото́ю смире́ннаго жития́ твоего́/ Бо́га на земли́ просла́вил еси́/ и Боже́ственныя ве́ры чистоту́/ сохраня́ти лю́ди научи́л еси́,/ страда́льческими же по́двиги кончи́ну прие́м,/ от Бо́га просла́влен яви́лся еси́,// преподобному́чениче Мака́рие, о́тче наш.
Мучениці Гликеріїглас 4
Тропар, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Глике́рия,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя,/ да и живу́ с Тобо́ю,/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 3
Де́ву лю́бящи и Богоро́дицу Мари́ю,/ соблюла́ еси́ нетле́нно твое́ де́вство,/ любо́вию же ко Го́споду усе́рдствовавши,/ пострада́ла еси́ мужему́дренно да́же до сме́рти.// Сего́ ра́ди и сугу́бым тя, де́во му́ченице, венце́м венча́ет Христо́с Бог.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Земляки самарянки після того, як Спаситель побув у них два дні, говорили їй: "Вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос" (Ін.4:42).
І у всіх так буває. Спочатку зовнішнім словом покликаються до Господа або, як у нас тепер, шляхом народження, а потім, коли скуштують ділом, що є життя в Господі, вже не за зовнішньою приналежністю до спільноти християнської тримаються Господа, а за внутрішнім з нею поєднанням. Це й треба всім, хто народжується в спільнотах християнських, поставити собі за правило, тобто не обмежуватися однією зовнішньою приналежністю до Господа, а подбати про те, щоб внутрішньо поєднатися з Ним, щоб потім постійно вже носити свідчення в собі того, що вони стоять в істині. Що ж для цього потрібно? Треба втілити в собі істину Христову. Істина ж Христова - відновлення падшого.
Отже, полиш стару людину, що тліє в похотях оманливих, і вдягнися в нову, створену згідно з Богом у правді й преподобії істини, і будеш сам у собі знати, що Господь Іісус Христос є воістину Спаситель не світу лише, а власне й твій.
Ще 1 думка
(Мф. 10:32-36,11:1)
"Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним" (Мф. 10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос є єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп'ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, послав Духа Святого на св. апостолів, які силою Його влаштували на землі Святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?
Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред'явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути спасенним, готуючись водночас потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини — і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter








