30 жовтня 2029
вівторок · 17 жовтня ст. ст.
Прор. від 12-ти Осії (820 р. до Р. Х.). Прмч. Андрія Критського (767). Мчч. безсрібників Косми і Даміана, Аравійських, та братів їхніх, мчч. Леонтія, Анфима та Євтропія (287 або 303). Перенесення мощей прав. Лазаря Чотириденного, єп. Кітійського (898). Прп. Антонія Леохнівського, Новгородського (1611). Сщмчч. Неофіта Любимова й Анатолія Івановського пресвітерів, прмчч. Іакінфа (Пітателєва) і Каліста (Опаріна) (1918); сщмч. Олександра (Щукіна), архієп. Семипалатинського (1937). Кончина (1942) та знайдення мощей (2008) блж. інокині Параскеви Старобільської. Ікон Божої Матері, йменованих «До Різдва й після Різдва Діва» (1827) та «Визволителька».
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Пророку Осіїглас 2
Тропар, глас 2
Проро́ка Твоего́ Оси́и па́мять, Го́споди, пра́зднующе,/ тем Тя мо́лим:// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Пра́выми стезя́ми после́дуя за́поведем Го́спода Твоего́, проро́че Оси́е,/ испо́лнился Ду́ха Свята́го/ и, прие́м дар проро́чествия,/ провозгласи́л еси́ Изра́илю Христо́во, хотя́щее в после́дняя ле́та бы́ти, прише́ствие,/ облича́я заблу́ждшия лю́ди от пути́ пра́ваго/ и наставля́я на путь, веду́щий в Вы́шний Иерусали́м,/ иде́же ны́не предстоя́,// моли́ся непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 9:23-27)
Не соромся сповідати Господа Іісуса Христа воплоченим Сином Божим, Котрий викупив Своєю хресною смертю, Воскресінням же і Вознесінням Своїм відкрив нам вхід у Царство Небесне. Якщо ти посоромишся, то й Він посоромиться тебе, «як прийде у славі Своїй і Отця і святих Ангелів». Нині в суспільстві пішла мода зовсім не говорити про Господа і про спасіння, тоді як на початку тільки й мови було, що про ці дорогі предмети. До чого більше лежить серце, про те й мова охочіше йде. Невже ж до Господа менше стало лежати серце? Судячи зі слів, напевно, так. Одні зовсім не відають Його, інші холодні до Нього; побоюючись потрапити на таких, і ті, котрі теплі до Господа, не заводять про Нього мову, і священство мовчить. І вийшло, що слова про Господа Спасителя та про головне наше діло — спасіння — виключені із кола слів, прийнятих у суспільстві. Що ж, скажете, невже тільки й говорити, що про це? Чому ж тільки про це? Про все можна говорити з цієї точки зору, так що слова взагалі будуть відтінені духом Христовим. Тоді й можна буде здогадатися, говорять християни чи язичники, а нині ви про це не здогадаєтеся ні за словами, ні за писаннями. Передивіться всі журнали, про що тільки там не пишуть? Але повести мову по-християнськи ні у кого нема бажання. Складний час!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.png)
_thumb.jpg)
_thumb.png)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)