7 серпня 2029

вівторок · 25 липня ст. ст.

Сьогодні
Успіння прав. Анни, матері Пресвятої Богородиці
Успіння прав. Анни, матері Пресвятої Богородиці
Свв. жон Олімпіади диякониси
Свв. жон Олімпіади диякониси
Євпраксії діви, Тавенської
Євпраксії діви, Тавенської
Пам’ять V Вселенського Собору
Пам’ять V Вселенського Собору
Прп. Макарія Жовтоводського, Унженського
Прп. Макарія Жовтоводського, Унженського
Сщмч. Миколая Удінцева пресвітера
Сщмч. Миколая Удінцева пресвітера
св. Іраїди Тихової спов
св. Іраїди Тихової спов

Cедмиця 11-та після П’ятидесятниці · Глас 1 · Посту немає

Успіння прав. Анни, матері Пресвятої Богородиці. Свв. жон Олімпіади диякониси (409) та Євпраксії діви, Тавенської (413). Пам’ять V Вселенського Собору (553). Прп. Макарія Жовтоводського, Унженського (1444). Сщмч. Миколая Удінцева пресвітера (1918); сщмч. Олександра Сaхарова пресвітера (1927); св. Іраїди Тихової спов. (1967).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Кор. 2:14-3:3 (зач. 172)
ЄвангелієМф. 23:23-28 (зач. 95)

Прав. Анні

АпостолГал. 4:22-31 (зач. 210 від полу)
ЄвангелієЛк. 8:16-21 (зач. 36)

Тропарі та кондаки

Праведній Анніглас 4

Тропар, глас 4

Жизнь ро́ждшую во чре́ве носи́ла еси́, Чи́стую Богома́терь,/ Богому́драя А́нно./ Те́мже к прия́тию Небе́сному, иде́же веселя́щихся жили́ще,/ в сла́ве ра́дующися, ны́не преста́вилася еси́,/ чту́щим тя любо́вию/ прегреше́ний прося́щи очище́ние,// присноблаже́нная.

Кондак, глас 2

Прароди́телей Христо́вых па́мять пра́зднуем,/ тех ве́рно прося́ще по́мощи/ изба́витися всем от вся́кия ско́рби, зову́щим:// Бог наш с на́ми, сих прославле́й, я́коже благоволи́.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 23:23-28)
"Очисти... внутрішнє, щоб і зовнішнє... чисте було" (Мф. 23:26). Зовнішня поведінка у нас у суспільстві завжди майже справна: боїмося суду людського і стримуємося. Якщо ж і зовні віддаються порокам, то це вже остання справа; значить, сором всякий втрачено. Але за доброї поведінки видимої не завжди буває добрим внутрішній устрій думок і почуттів. Там дається повна свобода самодогоджанню, яку зовні і задовольняють, наскільки це виносить людське око і наскільки можна прикрити від нього справи свої. Це точнісінько труна розфарбована. Водночас внутрішня нечистота робить нечистим і зовнішнє. Очисти ж це внутрішнє — тоді і зовнішнє стане чистим, і весь будеш чистий, зробишся посудиною, придатною для всякого доброго вжитку домогосподарю (2 Тим. 2:21). Дивуватися треба, чому це внутрішнє залишається в нехтуванні: адже погибелі собі ніхто не хоче. Правильно, ворог тримає таку душу в засліпленні: що це нічого, аби явних гріхів не було; або навчає її відкладати на завтра головну справу — завтра займемося серйозно собою як слід, а нині нехай душа потішиться пристрасними думками й мріями, якщо не справами. Постережімося, як би не застаріти в цьому настрої і як би виправлення для нас так само не стало неможливим, як переучування старого.

Ще 2 думки

(Лк. 12:13-15,22-31)
"Хто поставив Мене судити чи ділити вас?" (Лк.12:14) — сказав Господь тому, хто просив про розподіл із братом своїм. Потім додав: "не турбуйтеся, що... їсти і пити і у що одягнутися" (Лк. 12:22,29). Раніше ж навчав: "залиште мертвим ховати своїх мерців" (Лк. 9:60); іншим разом переконував, що "краще не одружуватися" (Мф. 19:10-12). Отже, увага і серце християн, що відхиляються від усього житейського, і свобода від розмов і пут житейських становлять одну з рис духу християнства.

Те, що Господь благословляє шлюб і стверджує його нерозривність, що відновлює силу заповіді, яка визначає стосунки батьків і дітей, і залишає своє значення за державною владою і громадськими порядками, не викреслює цієї риси і не дає християнам права ухилятися від збереження її та закріплення в серці. Порівняй те й інше — і побачиш, що на тобі лежить обов'язок, за всього житейського ладу, тримати серце своє безжитейським.

Як же це? Виріши сам своїм життям; у цьому вся практична мудрість. Господь скеровує до вирішення цього таким правилом: "шукайте насамперед Царства Божого" (Мф. 6:33, Лк. 12:31). Зверни всю турботу на те, щоб запанував Бог у тобі, — і все житейське втратить для тебе в'яжучу і обтяжливу чарівність. Тоді будеш вести справи свої зовні, а внутрішнім твоїм, твоїм серцем, буде володіти щось інше. Але якщо, внаслідок цього, народиться рішучість припинити і це зовнішнє відношення до житейського — не будеш у збитку: станеш ближче до мети, яку дасть тобі віра Христова.

(Лк. 8:16-21)

«Нема нічого таємного, що не стало б явним, ні прихованого, що не стало б відомим і не відкрилося б» (Лк. 8:17). Отож як би не ховалися ми зі своїми поганими ділами, незалежно від нас ведеться їхній запис, який свого часу і пред’явлено буде. Що ж це за хартія, на якій пишеться цей запис? Совість наша. Змушуємо ми її інколи мовчати — вона і мовчить. Але хоч і мовчить, а свою справу робить, веде найточніший літопис діл наших. Як же бути, якщо там записано багато поганого? Треба витерти написане. Чим? Слізами покаяння. Ці сльози все змиють, і сліду жодного не залишиться від того поганого, що було записано. Якщо ж не змиємо, то на суді доведеться самим перечитати все написане. А позаяк тоді правда володарюватиме у свідомості, то самі ж і суд собі виголосимо, а Господь затвердить його. Тоді буде рішення безапеляційне, бо кожен сам себе засудить, до інших же і діла нікому не буде. І все це здійсниться миттєво: поглянеш — і побачиш, що ти таке; і від Господа всюдисущого одразу ж почуєш підтвердження суду; а потім усьому кінець…

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter