5 серпня 2029
неділя · 23 липня ст. ст.
Почаївської ікони Божої Матері (1675). Мчч. Трофима, Феофіла і з ними 13-ти мучеників (284–305). Сщмч. Аполлінарія, єп. Равенійського (близько 75). Сщмч. Михаїла Троїцького пресвітера і мч. Андрія Аргунова (1938). Прославлення прав. воїна Феодора Ушакова (2001). Ікони Божої Матері, йменованої «Усіх скорботних Радість» (із грошиками) (1888).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 5
Тропар, глас 5
Пред свято́ю Твое́ю ико́ною, Влады́чице,/ моля́щиися исцеле́ний сподобля́ются,/ ве́ры и́стинныя позна́ние прие́млют/ и ага́рянская наше́ствия отража́ют./ Те́мже и нам, к Тебе́ припа́дающим,/ грехо́в оставле́ние испроси́,/ по́мыслы благоче́стия сердца́ на́ша просвети́,/ и к Сы́ну Твоему́ моли́тву вознеси́// о спасе́нии душ на́ших.
Інший тропар, глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м к ди́вному о́бразу Ея́, и́же на горе́ Поча́евстей: к нему́же уми́льно взира́юще и моля́щеся Цари́це Влады́чице из глубины́ душе́вныя вопие́м: О Пречу́дная Де́во, Ма́ти Го́спода Вы́шняго, от лет дре́вних избра́вшая оби́тель Поча́евскую в ме́сто селе́ния Своего́! Зе́млю оте́чественную на́шу в правосла́вии и ми́ре утверди́, и спаси́ всех предстоя́щих и моля́щихся Тебе́ умиле́нною душе́ю и сокруше́нным се́рдцем, пред Пречи́стым Твои́м о́бразом со слеза́ми. Не отврати́ рабы́ Твоя́ тщи́: Тя бо еди́ну Наде́жду и́мамы.
Кондак, глас 1
Исто́чник исцеле́ний и ве́ры Правосла́вныя утвержде́ние/ Поча́евская Твоя́ ико́на, Богоро́дице, яви́ся,/ те́мже и нас, к ней притека́ющих,/ от бед и искуше́ний свободи́,/ ла́вру Твою́ невреди́му сохрани́,/ Правосла́вие во о́крест стоя́щих страна́х утверди́,/ и грехи́ разреши́ моли́твенник Твои́х:// ели́ка бо хо́щещи, мо́жеши.
Неділіглас 1
Тропар, глас 1
Ка́мени запеча́тану от иуде́й/ и во́ином стрегу́щим Пречи́стое Те́ло Твое́,/ воскре́сл еси́ тридне́вный, Спа́се,/ да́руяй ми́рови жи́знь./ Сего́ ра́ди си́лы небе́сныя вопия́ху Ти́, Жизнода́вче:/ сла́ва воскресе́нию Твоему́, Христе́,/ сла́ва Ца́рствию Твоему́,// сла́ва смотре́нию Твоему́, еди́не Человеколю́бче.
Кондак, глас 1
Воскре́сл еси́ я́ко Бо́г из гро́ба во сла́ве,/ и ми́р совоскреси́л еси́;/ и естество́ челове́ческое я́ко Бо́га воспева́ет Тя́, и сме́рть исчезе́;/ Ада́м же лику́ет, Влады́ко;/ Е́ва ны́не от у́з избавля́ема ра́дуется, зову́щи:// Ты́ еси́, И́же все́м подая́, Христе́, воскресе́ние.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 17:14-23)
"Цей рід виганяється тільки молитвою і постом" (Мф. 17:21). Якщо цей рід виганяється молитвою і постом іншої особи, то тим паче увійти не може в того, у кого є власний піст і молитва. Ось огорожа! Хоч бісів прірва і все повітря набите ними, але нічого не зможуть зробити тому, хто огороджений молитвою і постом. Піст — всебічна стриманість, молитва — всебічне богоспілкування; той ззовні захищає, а ця зсередини спрямовує на ворогів всеозброєння вогняне. Посника і молитовника здалеку чують біси і біжать від нього далеко, щоб не отримати болючого удару. Чи можна думати, що де немає посту і молитви, там уже й біс? Можна. Біси, вселяючись у людину, не завжди виявляють своє вселення, а причаюються, нишком навчаючи свого господаря всякому злу і відхиляючи від усякого добра, тож той упевнений, що все сам робить, а тим часом тільки виконує волю ворога свого. Візьмися тільки за молитву і піст — і ворог негайно піде, і на стороні вичікуватиме нагоди, як би знову повернутися, і справді повертається, щойно полишають молитву і піст.
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




