8 серпня 2028

вівторок · 26 липня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Мойсея Угрина, Печерського, в Ближніх печерах (близько 1043)Сщмчч. Єрмолая, Єрміпа та Єрмократа, ієреїв Нікомідійських (близько 305)Прмц. Параскеви (138–161)Мойсея, чудотворця Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV)Сщмч. Сергія Стрельникова пресвітера (1937)

Cедмиця 10-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Посту немає

Сщмчч. Єрмолая, Єрміпа та Єрмократа, ієреїв Нікомідійських (близько 305). Прмц. Параскеви (138–161). Прп. Мойсея Угрина, Печерського, в Ближніх печерах (близько 1043) і прп. Мойсея, чудотворця Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Сщмч. Сергія Стрельникова пресвітера (1937).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Кор. 15:29-38 (зач. 161)
Апостол1Кор. 16:4-12 (зач. 165)
ЄвангелієМф. 21:23-27 (зач. 85)
ЄвангелієМф. 21:28-32 (зач. 86)

Тропарі та кондаки

Преподобному Мойсею Угринуглас 3

Тропар, глас 3

Друга́го тя Ио́сифа,/ вели́кий чистоты́ и целому́дрия рачи́телю,/ всече́стне и равноа́нгельне Моисе́е,/ свяще́нными пе́сньми восхваля́юще, гре́шнии,/ мо́лимтися приле́жно:/ моли́ Христа́ Бо́га,/ я́ко да исцели́т вся на́ша стра́сти// и пода́ст ве́лию ми́лость.

Кондак, глас 3

Труды́ и по́двиги со страстьми́ по чистоте́ твое́й ви́дя, свя́те,/ кто не удиви́тся?/ Глад бо, темни́цу и ра́ны прие́мля,/ не порабо́тился еси́ сласте́м ля́ховицы,/ но, я́ко царь, страстьми́ облада́яй,/ ны́не и тогда́ возпросла́вился еси́ от Всеви́дящаго челове́ческая сердца́,/ от Него́же во искуше́ниих всем посо́бствовати благода́ть прие́м,/ посо́бствуй и нам, твою́ па́мять чту́щим,// Моисе́е преподо́бне.

Інший кондак, глас 3

В Вы́шних еди́наго Бо́га ища́/ земна́я вся презре́л еси́,/ о телеси́ свое́м неради́в,/ на му́ки му́жески себе́ вда́л еси́,/ глад, жа́жду, у́зы, в темни́це затворя́емь, до́блественно претерпе́л еси́,/ бие́ния, кро́ве излия́ние и удо́в отре́зание,/ чи́стаго ра́ди де́вства твоего́,/ му́жески поне́сл еси́./ И ны́не с де́вственными ли́ки предстоя́ Пресвяте́й Тро́ице,/ от всех искуше́ний моли́ изба́витися вопию́щим ти:// ра́дуйся, Моисе́е, о́тче блаже́ннейший.

Священномученикамглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 8

Тро́ицы провозве́стницы,/ тро́ице му́чеников честна́я,/ и́дольское нече́стие обличи́вшии/ и тьмочи́сленнаго врага́ сокруши́вшии,/ ны́не, со Христо́м ца́рствующе, моли́те,/ свяще́нный Ермола́е со Ерми́ппом и Ермокра́том сла́вным,/ я́ко да и на́ша враги́ победи́м/ и прии́мем от Царя́ всех, Бо́га, ве́чный живо́т// и вене́ц нетле́нный.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 21:23-27)
На запитання Господа про Іоанна Предтечу архієреї і старці думали: так скажемо чи так, все для нас невигідно, а тому вирішили краще прикритися незнанням. Вигода своя зв'язала їм язик і не дала їм засвідчити істину. Якби вони любили істину більше, ніж себе, була б інша мова, інша була б і справа. Власна вигода закрила істину і не допустила її до серця, завадила утворитися щирому переконанню і зробила серце байдужим до неї. І завжди так: егоїстичні прагнення — первинні вороги істини. Всі інші вороги йдуть за ними і діють за їхнім посередництвом. Якщо розібрати, як народилися всі хибні думки та єресі, то виявиться, що джерело їх усіх саме це. На словах істина — істина, а на ділі [вона їм] заважає, істина стосовно того й іншого, треба її усунути і поставити на місце її сприятливу нам брехню, [думають вони]. Чому, наприклад, є матеріалісти-нігілісти? Тому, що ідея Бога Творця, Промислителя і Судді, з ідеєю про духовність душі, заважає їм ширше жити за своїми нахилами; ось і усувають її. Що не істина керує нігілістами, це видно з нікчемності підстав, на яких вони стверджуються: їм бажано, щоб було так, як вони думають, і всяку примару, що відображає їхні думки, вони виставляють як свідка істини. Якби вони протверезіли хоч трохи, негайно б побачили брехню свою. Але себе шкода, тому й залишаються так, як є.

Ще 1 думка

(Мф. 21:28-32)
У притчі про двох синів другий з них моторно "сказав: іду,... і не пішов" (Мф.21:30). Це образ усіх незрілих благих намірів, які привести до виконання не вистачає потім сталості, волі й терпіння. Серце легке негайно готове на будь-яке добро, що трапляється йому, але нетверда і нетрудолюбна воля відмовляється від роблення на перших же порах. Ця неміч зустрічається майже у всіх. Як же уникнути такої неспроможності перед самим собою і перед іншими? А ось як: не починай нічого не обдумавши і не розрахувавши, що на те, що робиться, вистачить сил. Так Господь повелів у притчі про того, хто починає війну і починає будувати будинок. У чому ж цей розрахунок? У тому, за словами тих же припливних навіювань Господа, щоб озброїтися наперед самовіддачею і терпінням. Подивися, чи є в тебе ці підпори всіх трудівників у добрі, і якщо є, починай справу, а якщо ні, то наперед запасися ними. Якщо запасешся, то, що не трапиться на шляху до наміченого, все перетерпиш і подолаєш, і розпочате доведеш до кінця. Розрахунок не те значить, що якщо важкувата справа - кинь, а те, щоб надихнути себе на всяку працю. Звідси буде виходити твердість волі і постійність діяння. І не буде з тобою ніколи того, щоб ти сказав - іду, а потім не пішов.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter