Священномученики Єрмолай, Єрміп і Єрмократ, ієреї Нікомідійські
День пам'яті (н. ст.)
Місяця липня на 26-й день
Священномученики Єрмолай, Єрміп і Єрмократ, ієреї Нікомідійські, були з-поміж небагатьох, хто залишився живим після того, як за велінням імператора Максиміана (284–305) у Нікомідійській церкві було спалено двадцять тисяч християн у 303 році (пам’ять 28 грудня). Вони ховалися у віддалених місцях і не переставали вчити язичників християнської віри.
Повз будинок, де переховувався святий Єрмолай, часто проходив юнак-язичник Пантолеон (святий великомученик Пантелеімон; пам’ять 27 липня). Одного разу святий Єрмолай вийшов назустріч юнакові і попросив його зайти до нього в будинок. У бесіді святий Єрмолай став роз’яснювати своєму гостеві хибність, нечестя і суєтність поклоніння язичницьким божествам. Відтоді Пантолеон став щодня заходити до святого Єрмолая і прийняв від нього Святе Хрещення.
Коли відбувався суд над святим великомучеником Пантелеімоном, були схоплені і святі Єрмолай, Єрміп та Єрмократ. Напередодні святому Єрмолаю явився Господь Іісус Христос і відкрив йому, що наступного дня він постраждає за Нього й прийме мученицький вінець. Після святого Єрмолая були схоплені й приведені на судилище і святі Єрміп та Єрмократ.
Усім трьом було запропоновано зректися Христа і принести жертву ідолам. Але вони рішуче відмовилися й сповідали свою віру в Господа Іісуса Христа і готовність з радістю померти за Нього. Язичники стали погрожувати святим ієреям муками і смертю.
Раптово почався сильний землетрус, і ідоли в капищі впали й розбилися. Про це доповіли імператорові. Розгніваний Максиміан віддав святих мучеників на катування і виніс їм смертний вирок. Мужньо перетерпівши всі муки, священномученики Єрмолай, Єрміп і Єрмократ були обезголовлені близько 305 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученикам Ермолаю, Ермиппу и Ермократу Никомидийским, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Тропарь священномученику Ермолаю Никомидийскому, глас 1
Ми́ром благода́ти пома́зан,/ преблаже́нне о́тче Ермола́е,/ иере́й Бо́га Вы́шняго яви́лся еси́/ и благоче́стия све́тлый пропове́дник,/ му́ченик же тве́рдый и безме́здный врач притека́ющих к тебе́./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.
Ин тропарь священномученикам Ермолаю, Ермиппу и Ермократу Никомидийским, глас 8
Тро́ицы провозве́стницы,/ тро́ице му́чеников честна́я,/ и́дольское нече́стие обличи́вшии/ и тьмочи́сленнаго врага́ сокруши́вшии,/ ны́не, со Христо́м ца́рствующе, моли́те,/ свяще́нный Ермола́е со Ерми́ппом и Ермокра́том сла́вным,/ я́ко да и на́ша враги́ победи́м/ и прии́мем от Царя́ всех, Бо́га, ве́чный живо́т// и вене́ц нетле́нный.
Кондак священномученику Ермолаю Никомидийскому, глас 4
Я́ко святи́тель благоче́стно пожи́в/ и священномуче́ния вене́ц прия́л еси́./ И́дольския же́ртвы погаси́в,/ до́брый па́стырь Христо́ва ста́да был еси́, прему́дре,/ и Пантелеи́мону и́стинный учи́тель./ Сего́ ра́ди почита́ем тя пе́сньми, вопию́ще:// от бед изба́ви нас при́сно моли́твами твои́ми, Ермола́е, о́тче наш.
Тропaрь, глaсъ д7:
Мч7ницы твои2, гDи, во страдaніихъ свои1хъ вэнцы2 пріsша нетлBнныz t тебє2 бGа нaшегw: и3мyще бо крёпость твою2, мучи1телей низложи1ша, сокруши1ша и3 дeмwнwвъ немwщнhz дeрзwсти. тёхъ мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.
Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Вознесhйсz:
Ћкw с™и1тель бл7гочeстнw пожи1въ, и3 сщ7енномучeніz вэнeцъ пріsлъ є3си2: јдwльскіz жє1ртвы погаси1въ, д0брый пaстырь хrт0ва стaда бhлъ є3си2, премyдре, и3 пантелеи1мону и4стинный ўчи1тель. сегw2 рaди почитaемъ тS пёсньми вопію1ще, t бёдъ и3збaви нaсъ при1снw мл7твами твои1ми, є3рмолaе џтче нaшъ.
Ще в розробці