Священномученик Сергій Стрельников, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 26-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Сергій Стрельников народився 24 вересня / 7 жовтня 1887 року, напередодні свята преподобного Сергія Радонезького, в селі Шулка Вятської губернії в сім’ї диякона Олександра Стрельникова. 14 червня 1911 року Сергій Олександрович закінчив за першим розрядом Вятську духовну семінарію, і 12 січня 1912 року він був призначений вчителем до Богородсько-Полянської церковнопарафіяльнуої школи Яранського повіту Вятської губернії. 1 вересня того ж року його перемістили на таку посаду до села Мушу, яке розташовувалося в тому самому повіті.

Невдовзі Сергій Стрельников був висвячений на диякона, а 14 листопада 1912 року був рукопокладений на священника з призначенням до Михайло-Архангельської церкви села Колянур Яранського повіту. На цій парафії батюшка прослужив до 7 січня 1916 року, а потім за особистим проханням був переведений до Предтеченської церкви села Оршанка, де й подвизався до кінця свого життя.

Протягом свого служіння в дореволюційний час отець Сергій, як і більшість священників того часу, займався активною просвітницькою діяльністю: викладав Закон Божий у Бабинському земському училищі (1912–1915 рр.), Відянинському земському училищі, Оршанському двокласному земському училищі, Оршанському вищому початковому училищі (1916–1917 рр.). З грудня 1912 року батюшка був членом Місіонерського товариства, з 1915 року входив до Братства святителя Миколая Чудотворця, утвореного у Вятській єпархії.

Праці священника Сергія Стрельникова на ниві Христовій здобули визнання. 7 березня 1915 року, до свята Святої Пасхи, Преосвященний Никандр (Феноменов), єпископ Вятський і Слобідський, нагородив його за відмінно-старанну службу набедреником, а в 1919 році нагородив скуфією. У збережених клірових відомостях тих років про нього записано: “Поведінки дуже хорошої”.

У Предтеченській церкві села Оршанка отець Сергій прослужив понад двадцять років. У роки радянської влади, як і всі священнослужителі, він був позбавлений громадянських прав, не раз бу обкладений непосильними податками, зазнавав інших утисків. Храм села Оршанка кілька разів опинявся під загрозою закриття, але завдяки старанням священника і вірян парафіяльне життя вдавалося зберегти. У 1933 році за ревне служіння Церкві Божій отець Сергій був возведений у сан протоієрея.

1936 року церкву в Оршанці все-таки закрили, передавши будівлю під зерносклад. Батюшка терпляче переносив усе це, продовжував виконувати свій пастирський обов’язок, звершуючи богослужіння вдома, а в січні 1937 року благословив збір підписів за відкриття храму. І донині згадують про отця Сергія на Оршанській парафії як про людину жалісливу, працьовиту і чуйну. У звичайнісіньких життєвих справах він був підтримкою для своїх односельців: допомагав людям хлібом, брав участь у спільних сільськогосподарських роботах, разом зі всіма гасив пожежі в селі.

Звісно, отець Сергій передбачав свою долю, спільну для всіх істинних служителів Церкви того часу. За спогадами очевидців, батюшці неодноразово пропонували сховатися, але він навідріз відмовився залишити паству.

26 липня 1937 року протоієрея Сергія Стрельникова заарештували за безпідставним звинуваченням у систематичному веденні контрреволюційної агітації та помістили під варту до камери попереднього ув’язнення Оршанського відділу міліції з подальшим направленням до Йошкар-Олинської в’язниці. Під час слідства батюшка був допитаний двічі 29 липня 1937 року і винним себе не визнав.

8 серпня 1937 року відбулося засідання трійки НКВС у Мордовській АРСР, на якому протоієрея Сергія Стрельникова було засуджено на розстріл. Вирок привели у виконання того самого дня, о п’ятнадцятій годині. Отець Сергій був похований у братській могилі на так званій Мендурській дорозі неподалік від Йошкар-Оли.

16 липня 2005 року було прийнято рішення про причислення священномученик Сергія Стрельникова до лику святих. Чин прославлення було звершено 19 вересня 2005 року в Мироносицькому монастирі Йошкар-Олинської єпархії. У грудні 2005 року було знайдено мощі новопрославленого святого, які нині перебувають у домовому храмі ікони Божої Матері “Троєручиця” в будівлі Йошкар-Олинського єпархіального управління.

Своїм життям, яке завершилося мученицькою кончиною, священномученик Сергій Стрельников явив приклад лагідності і терпіння, вірності пастирському обов’язку. Молитвами його нехай укріпить Господь і нас у терплячому несенні життєвого хреста і у виконанні християнських чеснот.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Сергию Стрельникову, глас 1

Орша́нския ве́си о́трасль доброцветную и Мари́йския земли́ благоле́пное украше́ние, но́ваго му́ченика Христо́ва Се́ргия почти́м, житие́ бо многоско́рбное в гоне́ниих лю́тых доброде́тельне соверши́в и сла́вне в по́двиге сконча́в, Боже́ственною сла́вою на Небесе́х обогати́лся е́сть. Ны́не же предстоя́ престо́лу Подвигополо́жника Христа́ Бо́га на́шего, мо́лит непреста́нно о все́х на́с.

Кондак священномученику Сергию Стрельникову, глас 2

В моли́твах твои́х не оскудева́я, о́тче святы́й, и предста́тельством огражда́я притека́ющих к тебе́, бу́ди на́м все́м, ве́рою чту́щим па́мять твою́, просвеще́ние со́вести и очище́ние нра́вов, я́ко да и мы́, боже́ственною благода́тию вооружи́вшеся, возлю́бим, я́коже и ты́, у́зкий пу́ть, священному́чениче преблаже́нне Се́ргие.

 

Ще в розробці